Наталія СЕМЕНЮК
м. Київ
  Народилася в Чорнобилі. Після аварії на ЧАЕС була евакуйована й переселена. Живе у Києві.
За освітою бухгалтер, у 2008 році отримала ступінь магістра.
Ляльками захопилася з 2010 року, коли вперше побачила текстильну ляльку. У роботі спробувала багато різноманітних технік.   
Знайшла себе як авторку стилізованої ляльки. Мотанка «прийшла» в її життя у 2021 році. Того ж року майстриня презентувала свою роботу на Міжнародній виставці-конкурсі, де зайняла призове місце в категорії «Народна лялька».
Особливої уваги заслуговує композиція, представлена на виставці.
У давні часи в Україні існувала традиція, коли хлопці-колядники заходили в хату разом із конем (з дозволу господаря), а хтось із них у руках тримав рало чи малий плужок. У такий спосіб колядники шанували хлібороба, вкладаючи певний зміст у звичайні речі. Кінь у цій традиції – це символ мужності, здоров’я, працелюбства та прибутку. Коли в господаря була дочка на виданні, її саджали на коня й символічно вивозили з батьківського двору, ніби обіцяючи наближення весілля.
У різдвяному віншуванні плуг чи соха в руках хлопців обіцяли хліборобу вдалий та врожайний рік.
Особлива історія роботи «Хлопчики колядують». Ці ляльки створені для друга, який живе в Ізраїлі. У мирний час чоловік надіслав немалий донат для купівлі авто військовим. Пані Наталія, щоб подякувати, зробила «Хлопчиків…»… Але війна в Ізраїлі змусила трохи затримати ляльки в Україні. Тепер вони з дозволу нашого друга‑ізраїльтянина представлені на різдвяній міжмузейній виставці «Українська зима: від Романа до Йордана».


 Ася АЛАНДАРЕНКО
смт Глеваха
  Майстриня-лялькарка Ася Аландаренко народилася та зростала на Вінниччині. За фахом інженер-конструктор, науковець. Паралельно захопилася творчістю. У 2011 році створила свою першу ляльку‑мотанку для наймолодшого сина. Відтоді й захопилася лялькарством. За цей час руками майстрині створено понад сто мотанок. Пані Ася брала участь у численних виставках рукотворів. Її лялечки розлетілися по світу (Франція, Греція, Італія, США, Канада, Німеччина, Польща, Японія, В’єтнам та Ізраїль).
Майстриня працює керівником Центру дитячої творчості, навчає дітей Київщини створювати ляльку‑мотанку. Крім того, є постійною учасницею традиційних ярмарків народного мистецтва в Музеї просто неба.
Колись гурт односельців традиційно мандрував селом, вітаючи сусідів та родичів із Різдвом. Обов’язковими атрибутами святкової ходи була зірка та міх, у який міхоноша збирав дари для церкви та гостинці для молодиць і чоловіків.
Майстриня розповіла: «Поштовхом для створення різдвяної серії ляльок було бажання взяти участь у святкуванні Різдва в Музеї під відкритим небом. А надихалася світлими спогадами з дитинства, коли мене привозили до бабусі. І там все було як у казці, коли починали ходити від хати до хати колядники. Найбільше запам’яталося, що дуже гарно і багато співали, а ще ходили з прегарними зірками...».


Олена ЄРЕМЕНКО
м. Київ
  Першу ляльку зробила у 2020 році. Почала знайомитися з роботами майстрів, читати літературу, цікавитись строями різних областей України. З того часу ляльки майстрині були на благодійних ярмарках у Франції, Ізраїлі, кошти з яких йшли на закупівлю медичного обладнання для ЗСУ. Після виставки-ярмарку в Японії кошти направили на допомогу дітям Херсонщини. У 2023 році до Дня Незалежності України волонтери з міста Бережани виготовили мапу України «Обійми», де майстрині робили ляльки до кожної області України. Пані Олена робила ляльку Чернівецької області. Мапа ввійшла у Книгу рекордів України.
Ляльки «Діти колядують» створені у 2023 році. Дитяча лялькова ватага сповнена різдвяним настроєм, добротою й повагою до батьківських традицій. Сподіваємося, що через нову роботу пані Олени, яка й надалі матиме успіх на міжнародних виставках, світ відчує рівень щирого світосприйняття українців – дорослих і малечі.

Ірина БІЛАЙ
м. Київ
  Народилась у Дніпропетровській області. Зацікавившись і далі закохавшись золотопромінчиковою соломою, майстриня протягом 15‑ти років творить образи-мрії. Пані Ірина опанувала складні тонкощі улюбленої справи і вчить цьому малих та дорослих киян.
У Києві вона заснувала студію «Соломія», де відроджує народні ремесла. Ірина Білай на майстер-класах щедро ділиться своїми знаннями із зацікавленими відвідувачами на ярмарках у Музеї просто неба. Роботи майстрині достойно представляють народне декоративно‑ужиткове мистецтво як в Україні, так і на конкурсах багатьох країн світу.
Серед цікавих робіт пані Ірини та її вихованців яскраво виділяється тема Різдва. Багато кого здивує незвична шопка – біблійні герої в золотому світлі соломки. Юні майстри вже демонструють неабияке володіння техніками.
Упевнені, що різдвяні прикраси із соломки сподобаються гостям виставки й викличуть бажання прикрасити до наступного Різдва свою домівку іграшками із солом’яного золотого проміння.

 
Олена РУЩАК
Закарпаття, Тячівщина
  Майстриня, яка творить особливий світ із кукурудзяного листя. Багато років її роботи по‑доброму заходять у побут сучасника, нагадуючи про традиції наших дідів та прадідів. Особлива пластика з природних матеріалів прийшла до рук пані Олени з традицій її малої батьківщини. Олена Рущак радо проводить майстер-класи в Національному скансені й навчає дітей створювати маленьке диво з кукурудзяного листя, що зветься на Закарпатті «панушиння». Її роботи можна побачити на виставках, конкурсах і в житлах мешканців багатьох країн світу. Серед колекції пані Олени є дві коштовні для Музею речі – керамічні пташки роботи гончаря Павла Сахна. Талановитий кераміст, багаторічний друг нашого Музею зараз на фронті. І навіть там пан Павло не лишає улюбленої справи – творити традиційні речі й дарувати добро людям.

 
Інна ЛУППА
м. Київ
  «Мистецтво та творчість зі мною були все моє свідоме життя. Ще з дитинства я виховувалася на творах відомих світових художників, тому не дивно, що освіту я здобувала в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури. За фахом я мистецтвознавиця, критикеса з образотворчого мистецтва. Декоративно-прикладною творчістю я почала займатися з 2010 року. Спочатку це був декупаж. Тоді ж я захопилася ляльками-мотанками. Змотані клаптики тканини, що на очах перетворювалися в ляльку, викликали в моїй душі хвилювання. Відтоді я прочитала книги О. С. Найдена «Українська народна лялька», «Парадокс української ляльки» та багато інших. Згодом прийшло розуміння та глибоке вивчення української вузлової ляльки. Весь час намагаюся вдосконалювати свої роботи, додаючи вишивку, елементи традиційного народного вбрання» (Інна Луппа).
Авторська лялькова композиція народного майстра України Інни Луппи представлена у виставковому проєкті 2023 року «Українська зима: від Романа до Йордана». Лауреатка, переможниця українських та міжнародних виставок, фестивалів та конкурсів вклала в композицію особливу святкову енергетику, що дозволяє легко уявити настрій та піднесення, що панували у дні різдвяних святок в українському селі століття тому і продовжують панувати до сьогодні.