Це типове для північних районів Одещини житло заможного селянина. Хата побудована місцевими майстрами в середині ХІХ століття, належала Саві Петренку.
   Оселя має тридільне планування (хата, сіни, хата). У сінях відгороджена комірка. Стіни хати каркасні: між дубовими стовпами закидано дилі (кілки) із шарами глиносолом’яних вальків. Вони тиньковані глиною й побілені, а тильна стіна пофарбована червоною глиною. В обох половинах хати стеля влаштована на одному масивному поздовжньому сволоку, на який покладені бальки (тонші поперечні сволочки), закріплені у платвах (верхній обв’язці стін). Поверх бальок зроблений настил із колотих дилів. Уся конструкція помащена глиною та побілена.    Дах чотирисхилий, із великим виносом стріхи, критий очеретом.
   Призьба, вікна, піч та інші архітектурні деталі підкреслені червоними та синіми смугами – підводками. На стінах зовні та зсередини відтворені за місцевими зразками розписи: букети, пташки тощо.
   У сінях зроблена ковбиця (маленька піч), де готували їжу влітку. Вариста піч знаходиться в лівій половині хати.
   Права половина – це «чиста хата» (або світлиця). Тут обладнана виставка «Ткацтво Поділля», на якій експонуються знаряддя для обробки конопель, льону, вовни та прядіння ниток, ткацький верстат, ткані рушники, рядна, скатерті, налавники, килими. На виставці представлені роботи Івана Дмитровича Коваля (1946–2000) із села Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області.