"Loading..."

Доробок Романи Кобальчинської у формуванні колекції гуцульського кахляра Олекси Бахматюка (фондова збірка НМНАПУ)

   У статті висвітлено вагомий доробок заслуженого працівника культури України Романи Кобальчинської (1946–2013) у поповненні колекції знаного гуцульського кахляра Олекси Бахматюка. Збірка виробів Бахматюка, що зберігається у фондах Національного музею народної архітектури та побуту України, є безцінним внеском у загальну національну культурно-мистецьку спадщину нашої Батьківщини.                                                                                  

Ключові слова: Романа Кобальчинська, гуцульські кахлі, Олекса Бахматюк, фондова збірка НМНАПУ, колекція.

    Період формування колекції гуцульських кахель у Національному музеї народної архітектури та побуту України розпочато з 1970-х років. У цю колекцію ввійшли роботи відомих майстрів кахлярства, як‑от: І. Баранюка, О. Бахматюка, П. Гаврищіва, П.  Кошака. Збірка кахель О. Бахматюка в цій колекції займає особливе місце, вона нараховує 130 одиниць збереження.

   Заслуга Р. Кобальчинської полягає в тому, що саме вона зробила завершальний вагомий внесок у формуванні цієї збірки. Актуальність та новизна цієї статті визначається тим, що ця колекція ще не була представлена широкому загалу шанувальників української культури та потребує більш широкої популяризації. Метою статті є висвітлення обсягів проведеної роботи музейного етнографа Р. Кобальчинської як збирача та дослідника кахлярської спадщини О. Бахматюка.

   Комплектування збірки припадає на 70-і – 85-і рр. ХХ ст. На ті часи по селах Косівщини збереглося не так і багато робіт цього талановитого гуцульського майстра, однак музею пощастило знайти і придбати для фондової колекції чималу збірку його виробів. Дослідницька, пошукова та збирацька робота проводилася науковим відділом «Карпати». Свої накопичені знання, досвід та неабияку наполегливість у пошуках унікальних експонатів для колекції гуцульських кахель віддали науковці С. Верговський, Р. Кобальчинська, Т. Михайленко, С. Смолінський, Г. Упітіс, В. Ценцевус, В. Шмельов, М. Якубовський. До запасників Національного музею народної архітектури та побуту України було привезено чимало унікальних музейних предметів. Косівські майстри впродовж ХІХ ст. створили понад 400 кахляних печей, кілька десятків яких ще можна побачити в довколишніх селах, деякі експонуються в багатьох музеях світу [4, 13]. А сім науково‑пошукових експедицій, проведених у 70‑і – 85‑і рр. ХХ ст., поповнили запасники музею роботами славетних гуцульських кахлярів. Музей дійсно може пишатися цією вагомою колекцією, а роботи кожного із цих кахлярів у збірці НМНАПУ заслуговують на окреме дослідження.

   Якщо розглянути доробок О. Бахматюка у фондовій збірці НМНАПУ, то процес формування колекції можна розбити на такі періоди по роках: 1971, 1972, 1977, 1979, 1985 рр. Треба зазначити, що пошукові експедиції 70-х рр. дали музею особливо плідні результати. Саме в цей період до пошукових експедицій наукового відділу «Карпати» долучилася ще молодий, та вже досвідчений етнограф Р. Кобальчинська, яка «все своє наповнене й активне творче життя віддала справі збереження народного мистецтва, художніх промислів, вивчення народних свят та обрядів, особливостям їхнього святкування» [3, 325] на теренах карпатського регіону.

   Залужений працівник культури, відомий етнограф Р. Кобальчинська понад сорок років своєї праці (1972–2013) присвятила подвижництву на музейній ниві столичного скансену, поповнила його фондову збірку прискіпливо відібраними найкращими зразками народного побуту та мистецтва Карпат, зокрема унікальними екземплярами виробів знаного гуцульського кахляра О. Бахматюка.

   Основи гончарної науки О. Бахматюк (1820–1882) отримував ще у свого батька, який теж був косівським гончарем. Батько ж і віддав свого сина для навчання ремеслу до знаного в ті часи кахляра Івана Баранюка. Початковий період гончарства О. Бахматюка позначений впливом на його вироби творчості вчителя – І. Баранюка, але із самого початку творчого процесу О. Бахматюк вносить уже свої штрихи та трактує особисте бачення розписів гуцульських кахель. Ці штрихи властиві тільки його творчості, тому його роботи неможливо сплутати з чиїмись іншими: вони яскраві, розпис чіткий, пластичний, впевнений – відчувається, що це рука видатного народного майстра. Самостійно О. Бахматюк почав гончарювати після смерті свого батька (1851 р.). Він став автором понад сотні коминів та пічних ансамблів, величезної кількості побутової кераміки (миски, дзбанки, свічники, пасківники тощо) [2, 6–11]. Гончарні вироби О. Бахматюка зберігаються в різних музеях України (Київ, Коломия, Косів, Львів). Найбільша колекція його робіт – у Державному музеї етнографії та промислу НАН України м. Львова, який був започаткований у 1879 році. Малюнки з колекції О. Бахматюка були опубліковані директором цього музею Л. Вербицьким у альбомі «Взори промислу домашнього. Вироби з глини селян на Руси (Косів)» (1882 р.). Відомо також, що роботи О. Бахматюка зберігаються ще й у музеях Західної Європи, у багатьох приватних колекціях [1, 6 ].

   У вересні 1971 року експедиція у складі Т. Михайленко та В. Мелєхової   знайшла та перевезла до музею серед інших експонатів 32 гуцульські кахлі. У селі Вербовець Косівського району продали їх В. Гіпич та В. Товарницький. У цій вагомій як по кількості, так і по культурно-мистецькій значимості колекції також присутні кахлярські вироби О. Бахматюка.

   Ціленаправлена робота наукових пошуковців музею над комплектуванням збірки гуцульських кахель НМНАПУ була продовжена в серпні 1972 року. До фондів музею закуплена збірка різних предметів старовини Гуцульщини, власником якої був відомий колекціонер Г. Соломченко. У цю збірку ввійшла колекція гуцульських кахель, серед яких були й такі, що належали руці знаного народного майстра О. Бахматюка. В інвентарі та у польовому описі не вказано авторство розписів на цих кахлях. Не відомо, з яких причин воно було не вказано автором колекції, який, безсумнівно, міг це зробити, керуючись своїм авторитетним досвідом. У запасниках музею ці кахлі залишилися безіменними. Незважаючи на це, можна серед інших робіт із цієї колекції виділити цілу групу кахель, які підтверджують авторство О. Бахматюка. До НМНАПУ із колекції Г. Соломченка серед інших попала кахля під назвою «Олень». Фотовідбиток цієї кахлі було надруковано в альбомі «Олекса Бахматюк» у 1976 році, а до музею вона попала значно раніше – 1972 року. В інвентарній карточці теж не вказано авторство цієї кахлі, але з огляду на на публікацію, можна впевнено назвати її автора – це О. Бахматюк. На цій кахлі зображено оленя, що стоїть біля дерева, голова його повернута назад.

   Колекція кахель О. Бахматюка в музейній збірці поповнилася ще й у жовтні 1977 року. Ці кахлі були знайдені науковцями відділу «Карпати» в селі Малий Рожен Косівського району Івано-Франківської області. Продав їх мешканець цього села Ю. Фрезюк. Експедицію провели   наукові   працівники музею В. Ценцевус та М. Якубівський.

   На жаль, придбані в Ю. Фрезюка кахлі, знаходилися в дуже поганому стані збереження: з експедиції до музею привезли їх дуже забрудненими, у кіптяві, зі значними втратами розпису, деякі були вже тріснуті або розбиті. З цією колекцією потрібно буде дуже добре попрацювати реставраторам, щоб довести ці музейні предмети до експозиційного стану. Незважаючи на все це, музей поповнив свої колекції роботами відомого майстра О. Бахматюка – це не викликає ніяких сумнівів в авторів даної статті. Ці кахлі згодом можуть бути використані в дослідженнях творчості великого митця-кахляра, під час створення виставок та інтер’єрів в експозиції музею. Але в експозиції повинні бути розміщені виготовлені копії кахель талановитого гуцульського майстра, а оригінали, як золотий недоторканий фонд, – зайняти своє почесне місце у фондосховищах музею. Цінним у цій колекції є й те, що в інвентарних картках вказано дату – 1868 рік. Науковці музею встановили її, напевне, зі слів власника, а може, також керуючись тим, що одна з кахель цієї колекції була датована. Це кахля із зображенням Святого Миколая: він стоїть між двох церковних куполів із хрестами, краї кахлі оздоблені рослинним орнаментом, а одяг, книга та церковні куполи оздоблені «ритуванням» (сітківкою).

    Колекція О. Бахматюка, що поступила до запасників НМНАПУ в 1977 році, складається з 46 одиниць збереження. Сюжети розпису цієї колекції традиційні для О. Бахматюка. Однією спільною рисою для робіт цієї колекції є те, що автор вживає дуже густий та пишний рослинний орнамент при розписах тла кахлі, композиція сюжету теж займає всю площину. Інколи навіть важко розгледіти з першого погляду, що переважає – сам сюжет чи його оформлення пишним рослинним розписом.

   Як приклад до вищесказаного можна привести кахлю, на якій зображено двох стилізованих звірів, що стоять на задніх лапах біля куща із квіткою на вершині. У двох верхніх кутах кахлі дві пташки. Рослинний орнамент перекриває сюжет розпису й немовби виходить на перший план. У перспективі привезена в 1977 році колекція кахель О. Бахматюка тільки після реставраційного втручання може бути гідно представлена на виставках та в інтер’єрах експозиції «Карпати», для чого потрібно буде ще й виготовити копії цих кахель.

   Розглядаючи колекцію кахель О. Бахматюка в музейній збірці НМНАПУ, не можна не відзначити ще дві кахлі, які надійшли до музею в липні 1979 року. У польовому описі вказано тільки область та район, однак село, в якому їх знайшли, невідоме. Авторство кахель теж не вказано ні в польовому описі, ні в інвентарних карточках. Але, безперечно, ці дві роботи належать руці О. Бахматюка. Це прослідковується за стилем виконання та технікою розпису, а також за особливостями декорування кахель. На одній із кахель зображено воїна на коні з рушницею та скрипкою в руках, у зубах він тримає люльку. Біля коня маленьке лоша. Тло кахлі в рослинному орнаменті.

   На другій – церква із шістьма вікнами і трьома дверима. У центрі площини одних із дверей зображено солярний знак. Куполи та стіни церкви оздоблені «сітківкою».

   Остання на цей час експедиція, з якої до музею привезено кахлі О. Бахматюка, відбулася в серпні 1985 року. Науковець етнографічного відділу «Карпати» Р. Кобальчинська знайшла та привезла до музею 36 кахель із комину, який створив народний гуцульський майстер О. Бахматюк. Подарував їх музею мешканець села Соколівка Косівського району Івано‑Франківської області А. Шкоденюк. Комин авторства О. Бахматюка знайдений під час експедиції 1985 року до села Соколівка Косівського району Івано-Франківської області, гарно описаний у пояснювальній записці, доданій до польового опису. Пояснювальна записка складається із професійно підготовлених історичної довідки та загальної характеристики віднайденого кахляного комплексу. Цей факт, безперечно, говорить про високий рівень фахової підготовки Р. Кобальчинської, яка очолювала згадану експедицію та була відповідальною за закупівлю колекції робіт знаменитого гуцульського кахляра для фондового зібрання НМНАПУ. Без сумніву, саме Р. Кобальчинська надала цю цінну інформацію після проведеної експедиції та скерувала працівників відділу «Карпати» у правильному науковому підході щодо оформлення експедиційної документації з додаванням креслень та історичної довідки. У польових матеріалах до експедиції 1985 року надається вичерпна характеристика як пічного комплексу загалом, так і його окремих складових. Комин складається із скрижалей – горизонтальних ребристих кахлів, що виконували функцію стяжки, корони – декоративного верху та власне кахлів, які розміщені у два ряди: нижчий широкий та масивний, верхній − вужчий, фігурно профільований на кутах. Маса комину спирається на консольно вмонтований у стіну металевий каркас. На каркас покладені скрижалі, що із внутрішньої сторони мають металеві профілі, що й надає комину необхідну конструктивну жорсткість. Розчином із глини, піску та кінського кізяку скріплювали вертикальні сюжетні кахлі, на які згори ставили ще ряд скрижалей, що конструктивно зв’язували обидві стінки-фасади комину. Комин складався із 36-ти елементів (13 кахлів, 19 скрижалей та 4 кахлі‑«корони»).

   Важливим доповненням до характеристик кахляного комплексу із села Соколівка є майстерно виконані науковцем відділу «Карпати» О. Євтушенко креслення конструкцій печі (Рис. 1): загальний вигляд печі із комином роботи О. Бахматюка; головний фасад комину та боковий фасад комину [5, 13].

 іл. 1.jpg

 Рис. 1. Креслення конструкції печі

    Цінним у історичній довідці є й те, що в ній підкреслюється безсумнівна висока історико-мистецька цінність кахляних виробів О. Бахматюка та вказується приблизний час їх створення (середина ХIХ ст.). Польові матеріали з повним описом кожної кахлі та зроблені до них додатки дають можливість для дослідників мати уявлення про архітектоніку цього пічного комплексу, комин якого виготовлено відомим гуцульським кахлярем О. Бахматюком. Про те, що саме О. Бахматюк є автором комину, знайденого та привезеного до Національного музею народної архітектури та побуту України в 1985 році Р. Кобальчинською свідчать використані майстром найпоширеніші в його творчості сюжети розпису кахель, а також – манера їх виконання та кольори оздоблення. Датування кахляних виробів цієї колекції дає можливість зробити припущення, що виготовив їх О. Бахматюк на початку розквіту своєї творчості, коли тло розпису кахляного виробу було в нього більш загущене додатковими рослинними елементами. Пізніші вироби майстра вирізняються від попередніх більш прозорим тлом, на якому розміщений центральний малюнок та меншим використанням додаткових елементів декору. Доказом цих припущень є описи сюжетів розпису та фото цих кахель, доданих до інвентарних карточок, а саме: одна з кахель‑«скрижалей» (Рис. 2) має трикутну форму і є центральним елементом фасаду.

                 іл. 2.JPG                                                                                          

Рис. 2 КС-6742/2 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
43 х 15 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

Орнаментовано її чергуванням прямих та хвилястих ліній, між ними «крапанки». Кольори розпису: коричневий, жовтий, зелений. Аналогічні цій кахлі в колекції 1985 року в музеї також значаться вісімнадцять одиниць збереження під інв. № 6742 (Рис. 3–20):

іл. 3.JPG                                                                                                                                                                                               

Рис. 3 КС-6742/1 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
11 х 8,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.
   
іл. 4.JPG 

Рис. 4 КС-6742/3 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
10,5 х 6,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

 іл. 5.JPG                                                                                                             

Рис. 5 КС-6742/4 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
12,7 х 10,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.
   
 іл. 6.JPG
Рис. 6 КС-6742/5 О. Бахматюк
Кахля карнизна до комину. Сер. ХІХ ст.
15 х 9,8 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.
   
іл. 7.JPG

Рис. 7 КС-6742/6 О. Бахматюк
Кахля карнизна до комину. Сер. ХІХ ст.
23 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

іл. 8.JPG

Рис. 8 КС-6742/7 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
14,2 х 9,3 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

іл. 9.JPG   

Рис. 9 КС-6742/12 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
11,5 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

   іл. 10.JPG

Рис. 10 КС-6742/13 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

 іл. 11.JPG

Рис. 11 КС-6742/15 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
14,7 х 8,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

   іл. 12.JPG

Рис. 12 КС-6742/22 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

   іл. 13.JPG

Рис. 13
КС-6742/23
О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

   іл. 14.JPG

Рис. 14 КС-6742/24 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
16,8 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

 іл. 15.JPG

Рис. 15 КС-6742/25 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
15 х 9,7 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

іл. 16.JPG

Рис. 16 КС-6742/27 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
13 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

іл. 17.JPG

Рис. 17 КС-6742/28 О. Бахматюк
Кахля-скрижаль до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

 іл. 18.JPG

Рис. 18 КС-6742/32 О. Бахматюк
Кахля карнизна до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

 іл. 19.JPG

Рис. 19 КС-6742/35 О. Бахматюк
Кахля карнизна до комину. Сер. ХІХ ст.
23,3 х 9,8 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

 іл. 20.JPG

Рис. 20
КС-6742/36
О. Бахматюк
Кахля карнизна до комину. Сер. ХІХ ст.
23 х 9,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

     Оздоблені кахлі «кривульками», «крапанками», галузками у традиційних коричнево-зелено-жовтих тонах. Решта кахель – це розповсюджені розписи, що часто трапляються на коминах, які створював О. Бахматюк. Наприклад, кахлі, як‑от (Рис. 21–24):

іл. 21.JPG
Рис. 21 КС-6742/8 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 16,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

іл. 22.JPG
Рис. 22 КС-6742/16 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 16 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

іл. 23.JPG

Рис. 23 КС-6742/20 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,3 х 16 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.
 
іл. 24.JPG

Рис. 24 КС-6742/33 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 8,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

    – передають різні зображення гуцульських хрестів. Оздоблення їх ідентичне: «ільчасте» письмо, «заячі вушка», галузки, листочки. У колекцію кахель, яку подарував музею А. Шкоденюк, входить незначна кількість сюжетних кахель. Наприклад, ця кахля (Рис. 25) передає сцену панського виїзду: візок, запряжений одним конем, переїжджає місток, під містком намальовано рибку, у візку сидять двоє – пан і візник, що сурмить у трубу.

 іл. 25.JPG

Рис. 25 КС-6742/10 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,7 х 19,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

   Візок оздоблений «ільчатим» письмом, кінь у «яблуках». Тло кахлі замальовано листочками, галузками. Подібний попередньому сюжет розміщено вже на двох кахлях (Рис. 26–27):

іл. 26.JPG
Рис. 26 КС-6742/17 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,3 х 19,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

 іл. 27.JPG

Рис. 27 КС-6742/18 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 18,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

   На першій зображено пана з люлькою в роті, що сидить у візку, спереду якого стоїть візник із батогом у руці. На другій продовжено сцену панського виїзду. Тут зображено коней в упряжці, динаміка руху коней передана піднятими передніми ногами. Над кіньми намальовано птаха та позначено рік «18….» (зображення дуже стерте). Бричка оздоблена «ільчатим» письмом, коні «в яблуках». Тло кахлі прикрашає рослинний орнамент у вигляді великих квітів, листя, галузок. Часто вживане О. Бахматюком зображення церков передають такі кахлі (Рис. 28–29):

іл. 28.JPG
Рис. 28 КС-6742/9 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 20 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

іл. 29.JPG 

Рис. 29 КС-6742/29 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,3 х 16,5 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл. 

   На першій кахлі зображено церкву з трьома хрестами та банями у традиційній для розписів О. Бахматюка манері. Поряд із церквою – каплиця. Оздоблення – «ільчате» письмо, «заячі вушка», галузки. Розпис другої кахлі схожий на першу, тільки тут намальовано церкву з двома хрестами. Також на цій кахлі є постать священика із хрестом і кадилом у руках. У правому верхньому куті кахлі зображено двох птахів, оздоблення тла традиційне для розписів майстра.

   Привертає увагу в цій колекції кахля із зображенням Святого Миколая (Рис. 30).

іл. 30.JPG

Рис. 30 КС-6742/30 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 20 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

   Обабіч нього з двох боків розташовані великі хрести. Одяг Святого Миколая та підніжжя хрестів вкриті «ільчатим» письмом. Верхня частина кахлі над головою Святого прикрашена галузками.

   Не можна оминути увагою й зображення на кахлі із сюжетом «Приборкувач із ведмедем» (Рис. 31).

іл. 31.JPG
Рис. 31 КС-6742/34 О. Бахматюк
Кахля до комину. Сер. ХІХ ст.
23,5 х 20 см
Глина, ангоби, полива, формування, розпис, випалювання
с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

   Ведмідь на ціпку сидить на задніх лапах перед приборкувачем, що грає на скрипці. Біля них стоїть столик на вигнутих ніжках, на столику дві карафки. Тло та краї кахлі прикрашені великими квітами, листям, галузками.

   Кахляний комин із села Соколівка Косівського району є яскравим зразком творчості народного майстра О. Бахматюка, який уособлює давню традицію гуцульського кахлярства. Роботи цього майстра-кахляра були й будуть взірцем для прийдешніх митців. Його талант, переданий учням, зростив не одного талановитого послідовника.

   Серед творів О. Бахматюка, що зберігаються в запасниках НМНАПУ значиться й унікальна колекція, віднайдена Р. Кобальчинською – невтомною сподвижницею на ниві збереження культурних скарбів українського народу. Музей може не тільки пишатися цим надбанням, але й сприяти більш широкій його популяризації у вигляді наукових розробок, наукових каталогів, створення виставок. Ця унікальна колекція кахель, безсумнівно, відноситься до золотого фонду музейних збірок України.

   Характеризуючи колекцію робіт О. Бахматюка у фондовій збірці НМНАПУ, можна зробити висновок, що цей доробок Р. Кобальчинської є вагомим внеском у запасники не тільки нашого музею, а й у колекції багатьох музеїв України та світу. Деякі твори О. Бахматюка в музейній збірці НМНАПУ уже були опубліковані в дослідженнях різних науковців, що займалися вивченням творчості славетного майстра. Однак багато шедеврів народного умільця ще чекають на своїх дослідників, щоб бути донесеними до широкого загалу тих, хто цікавиться ними й любить народне мистецтво.

   Також потрібно зазначити той факт, що в запасниках музеїв різного рівня на території нашої країни залишається ще дуже багато цінних колекцій, які ще не набули глибокого вивчення та широкого висвітлення науковцями сьогодення. Ці колекції мають бути досліджені, широко популяризовані, введені у науковий обіг та зайняти своє почесне місце серед інших численних культурних надбань українського народу.

   

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

   

1. Гоберман Д. Розписи гуцульських гончаров / Д. Гоберман. – Л.: Искусство, 1972. – 199 с.
2. Олекса Бахматюк. Альбом. – К.: Мистецтво, 1976. – 96 с.
3. Степовик Д. Романа Кобальчинська – етнограф і мистецтвознавець. Образ, стиль, краса. – К.: Видавничий дім журналу «Пам’ятки України», 2017. – 464 с.
4. Українське народне мистецтво. Кераміка і скло. – К.: Мистецтво, 1974. – 217 с.                                                                  
5.  Фонди НМНАПУ. Польовий опис НМНАПУ. – 1985. – №792. – С.13.
     

 

 

Коментарів: 0
Залиште свій коментар