Срок работы пробной версии продукта истек. Через две недели этот сайт полностью прекратит свою работу. Вы можете купить полнофункциональную версию продукта на сайте www.1c-bitrix.ru. Фондова збірка світлин першої половини ХХ – початку ХХІ століття НМНАПУ | Музей просто неба у Пирогові
"Loading..."

Фондова збірка світлин першої половини ХХ – початку ХХІ століття НМНАПУ

Актуальність обраної теми обумовлена нагальною потребою у висвітленні раритетної колекції світлин, яка входить у загальну фондову збірку НМНАПУ та є цінним фактичним матеріалом у дослідженні життя та побуту українського народу у різні роки першої половини ХХ століття. Популяризація музейних фондових збірок, на сьогодні, є одним із пріоритетних завдань музейної спільноти як України так і всього світу.

Новизна поданого у статті матеріалу полягає у тому, що колекція фотовідбитків означеного періоду буде оприлюднена вперше. для широкого загалу як наукових дослідників так і всіх, хто зацікавлений у вивченні історії свого народу.

Практичність у роботі з поданими обсягами колекції світлин, що увійшли у загальну фондову збірку музею, полегшена тим, що авторка статті подає вагому збірку фотоілюстративного матеріалу НМНАПУ. Цей факт полегшує роботу дослідників із фондовими матеріалами та виключає фізичне втручання до колекції.

Історіографія цієї теми починається із 1840 року, коли «Художня газета» опублікувала перші успіхи фотографії та пророкувала їй велике майбутнє [8, с. 5-8].

З початку ХХ ст. стає зрозумілим, що фотографії потрібне наукове дослідження для поліпшення польової роботи. Так, одним з перших, дослідник, етнограф, мандрівник С. Дудін. Його методика була передовою для свого часу і на сьогодні залишається практично єдиною розробкою з фотографічної фіксації етнографічного матеріалу. Дудін описує усю методику та технічну властивість зйомки, її варіанти. Потрібно відмітити, що усі його ідеї та пропозиції не застаріли й досі [4, с. 32-36].

Інший дослідник В. Гальков пише статтю, в якій, спираючись на дослідження Дудіна, підіймає питання про фотографування сільської місцевості протягом етнографічного дослідження [1, с. 4-5]. Далі йде монографічне дослідження А.Донде, у якому він приділяє увагу технічній стороні фотозйомки у подорожі. [3, с. 2-10]. Про фотографування, як невід’ємну частину етнографічного дослідження, у своїй праці наголошував Д. Анучін. Однак він не пропонує жодної методики, зазначаючи лише, що до цієї справи треба активно підключати фотографів-аматорів, які подорожують країною [5, с. 17-20].

Значним вкладом у вивченні методики проведення етнографічної фотозйомки є посібник Р. Громова «Методика етнографічних експедицій» (1966 р.). У цій роботі автор подає всі види техніки та плівок для фотозйомки. Ця праця Р. Громова виявився останньою великою публікацією що буде присвячена методиці етнографічної (і фотографічної, зокрема) роботи в полі; його дослідження досі є актуальним [2, с. 10-15].

Із зарубіжних досліджень необхідно виділити роботу архівіста, доктора історичних наук, президента асоціації аудіовізуальних архівів В. Магідова. У своїй монографії «Кінофотофонодокументи в контексті історичного знання» він описує проблеми термінології та систематизації фотографії та є автором ідей щодо їх рішення [6, с. 28-30].

Національний музей народної архітектури та побуту було створено у 1969 році і вже в 1972 році були привезені перші фотодокументи у його колекцію. Так, на наш час, завдяки зусиллям цілого колективу таких науковців, як В. Ковшура, І. Мусатова, С. Щербань, І. Шрамко , П. Лошак, А. Чернуха, С. Смолінський,Р. Кобальчинська, Т. Василенко, Є. Гайова, Н. Зяблюк, Л. Назаренко, Л.Главацька, І. Кукліна, Н. Астапенко, Л. Костенко, що по крихтах збирали в численних експедиціях унікальні фотографії, наполегливо вели пошукову і дослідницьку роботу, збірка фотографій на наш час налічує більш ніж 400 одиниць збереження.

Починаючи з 1972 року, усі фотоматеріали були віднесенідо науково-допоміжного фонду музейної збірки, та не мали чіткої систематизації. Це створювало багато проблем у дослідженні та каталогізації колекції. І тільки у 2017 році була відокремлена нова група основного фонду «Фото», яка проходить наукову інвентаризацію, має покращену систематизацію та набагато зручніша у практичному використанні. Декілька фото із новоствореної групи збереження вже побачили світ у вигляді публікації. У 2017 р. була видана брошура,присвячена святкуванню 300-річчя церкви святого Миколая із села Зелене, яка представленав експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України. У ній були надруковані старі фотознімки церкви, що були привезені науковцем відділу «Поділля та Зона вітряків» Н. Астапенко та фотосамого святкування 2017 року, якізафіксовані фотографами скансену (В. Савич, К. Астаулова).

Зібрання фотофонду музею можна поділити на групи, орієнтуючись на особливості архівного фондоутворення. Таким чином, дані групуються на підставі шляху, яким ці зображення надійшли у фонд, або шляхи якими були отримані в колекцію.
Для початку можна виділити наступні блоки:

1)     фото із відряджень, експедицій, багаторічних праць дослідників-етнографів;
2)     фото, що були отримані в дар, або були куплені, чи отримані іншими способами;
Особливості полягають в принципах класифікації, а саме – за результатом дослідження група може бути розділена:
-        по топографічному принципу – світлини з Полтавщини, Слобожанщини, Наддніпрянщини, тощо;
-        за належністю до групи збереження – зображення на світлинах традиційного одягу («Тканина/Одяг»), меблів («Дерево/Метал»), музичних інструментів (група «Музичні інструменти»), тощо;
-        за хронологічним принципом;
-        за сюжетом – портрети, побутові фото, обряди, тощо.

Найбільша частина колекції була зібрана науковцями на Наддніпрянщині. Колекція цього регіону складається із фотографій, фотонегативів та фотокарток і є дуже різноманітною. Наприклад, є студійні фото, що наклеєні на паспорту, знизу яких тиснені написи «CabinetPortrait» чи «VisitPortrait». «CabinetPortrait», чи так званий кабінетний портрет – формат фото 16,5×11,5 см, який був популярним з 1870 по 1920 рр..Цебулистудійні фото, на яких було зображено дві чи більше осіб (рис. 1).

01.jpg

Фото. Поч. ХХ ст. 16 х 10,8 см. Фотопапір, картон, фотодрук.
с. Старокозаче, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл.

На звороті паспорту зазначалось ім’я автора, його нагороди та медалі, адреса та назва студії, час збереження негативів та вартість фотознімка (рис. 2). 

02.jpg

Фото (зворотній бік). Поч. ХХ ст. 11 х 6,7 см. Фотопапір, картон, фотодрук.
с. Сорочино, Царичанський р-н, Дніпропетровська обл.
Привілейовані фотографи мали право використовувати на звороті державний герб. Замість «Cabinet Portrait» міг ще бути напис «VisitPortrait» (рис. 3). 

03.jpg

Фото. Поч. ХХ ст. 10,8 х 6,5 см. Фотопапір, картон, фотодрук.
м. Харків

Це були портретні зображення одної людини формату 8 х 12 см. Такими «візитними» портретами було популярно обмінюватись з друзями та родичами. Нажаль, цей формат був повністю витіснений кабінетними портретами у 1870-х роках [5, с. 57-91].

Дослідники-етнографи нерідко виїжджали у експедиції для безпосереднього контакту з досліджуваною культурою. Так з’являлися польові фото, яких із Наддніпрянщини було привезено чимало. Це фотографії людей різного віку, у характерному для цього регіону традиційному одязі (сільського та міського типу, святковому чи повсякденному) – молодих парубків та дівчат, сімейні фото, групові фото різних людей, знімки під час роботи селян-колгоспників (відкриття цегельні 1949 року) (рис. 4) 

04.jpg

Фото. 1949 р. 12 х 8,8 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Попівка, Звенигородський р-н, Черкаська обл.

та фоторепродукція так званої «Кінної шахти» з колекції філократиста Н. Тагріна (було передано Центральним архівом кінофотодокументів УРСР) (рис. 5), 

05.jpg

Фоторепродукція. Кін. ХІХ – поч. ХХ ст. 18 х 24  см. Фотопапір, фотодрук.
м. Київ

фотознімок випуску церковно-приходської школи та учнів з вчителями Київської залізничної гімназії. Незамінним матеріалом для дослідження музичної культури України, зокрема бандур, є фотографії, що надійшли до колекції музею у 1972 році. Це знімки бандур різних конструкцій, їх фрагменти та фото бандуристів, що безпосередньо на них грають на них (рис. 6). 

06.jpg

Фото. 1934 р. 18 х 14 см. Фотопапір, картон, фотодрук.
м. Київ

Сюди ж можна додати фотографію українського фольклориста, хорового диригента та композитора ПорфіріяДемуцького (1860 – 1927 рр..), яка була зроблена його сином – Данилом Демуцьким (1893 – 1954 рр..) – українським фотографом та кінооператором (рис. 7).

07.jpg

Фото. Поч. ХХ ст. 21 х 14,7 см. Фотопапір, фотодрук.
м. Київ

Окрім фотографій, у 1983 році завідувачем сектору «Середня Наддніпрянщина» А. Чернухою було привезено з пошукової експедиції колекції фотонегативів (74 одиниці). Зображення на цих негативах охоплюють дуже великий проміжок історії України – знімки первісних стоянок, які датовані ІІ тис. років до н.е., дерев’яної архітектури ХIV, ХVІI, поч. ХХ століть, побуту кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Таким чином можна зробити висновок, що для музею збірка має не тільки історичну, але й практичну цінність. Вона може бути використана, як додатковий фактичний матеріал у досліджені дерев’яної архітектури та побуту того часу.

Значно меншою по кількості, але не по значенню є колекція, яка була зібрана науковцями на Полтавщині. Збірка з цього регіону укомплектована світлинами селян різного віку у традиційних полтавських строях – повсякденних, святкових, весільних, солдат у військовій формі, студійні фото мешканців міста. У 1988 році до фондів музею надійшли дві фотографії Карікова Федора – видатного майстра художньої кераміки, який із 1904 року жив та працював у смт.Опішня. На одному фото він позує, спираючись на дерево, одягнений у традиційний, повсякденний одяг, у руках тримає вила та граблі,на другому він зображений у вчительській формі (рис. 8, 9).

08.jpg

Фото. Поч. ХХ ст. 16 х 11 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Опішня, Зіньківський р-н, Полтавська обл.

09.jpg

Фото. Поч. ХХ ст. 16 х 8,5 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Опішня, Зіньківський р-н, Полтавська обл.

Окремо потрібно виділити групу, привезену із села Великі Сорочинці, яка, не зважаючи на невелику кількість, є дуже різноманітною за сюжетами. На початку ХХ ст. у селі працювало кооперативне товариство «Згода», яке спеціалізувалося на вироблення різних бакалейнихвиробів. Так, у 20-х роках були зроблені два фото, які згодом (у 2002 році) були подаровані у НМНАПУ. На цих знімках відображені члени сільського кооперативу, із знаряддями праці та виробами на фоні будинку самого товариства (рис. 10).
10.jpg

Фото. 20-ті рр. ХХ ст. 24 х 18 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Великі Сорочинці, Миргородський р-н, Полтавська обл.

Також, із Великих Сорочинців надійшло декілька світлин гулянь сільської громади на різні свята – три фото із святкування так званого «Дня каші». На звороті одного із них – авторський напис, що дає змогу точно датувати фото та мати уявлення, яким чином могли гуляти: «Ден каші 7-го червень по новому стилю 1931 рока чи 24 мая по старому стилю 1931 рока. Гулянка під казенним лісом коло Псла. Робили прострильку з гвинтовки по пляшкам, через Псел чоловік у десяти, зробили вистрилів більше сотні, ніхто не попав» (рис. 11).
11.jpg
Фото. (зворотній бік) 20-ті рр. ХХ ст. 24 х 19 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Великі Сорочинці, Миргородський р-н, Полтавська обл.

Авторські написи, що робились власниками чи їх родичами на самій фотографій, або на її звороті, значно спрощують роботу дослідників. Це могли були привітання зі святом, написи на згадку чи просто фіксація різних подій. Два інших фото зображають групу людей з їжею, напоями, на другому плані одного з них стоять троїсті музики. Було також зафіксоване відкриття сезону полювання, на якому зображені жителі Великих Сорочинців – жінки у святковому та повсякденному полтавському одязі, чоловіки – зі зброєю (рис. 12).

12.jpg
Фото. 1928 р. 25 х 19,5 см. Фотопапір, фотодрук
с. Великі Сорочинці, Миргородський р-н, Полтавська обл.

Колекція із Слобожанського регіону почала формуватися у 1981 році. У більшості своїй це студійні знімки з написами фотоательє, де вони робились: Амвросіївка, Суми, Азовськ, Юзів, Вязьма. Окрім цих, є знімки, на яких зафіксовані різні події: зустрічі Нового Року на колгоспній фермі (70-ті рр. ХХ ст.) (рис. 13); 

13.jpg

Фото. 70-ті роки ХХ ст. 18 х 24 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Заброди, Богодухівський р-н, Харківська обл.

завершення прополки цукрових буряків 1969 року (рис. 14);

14.jpg

Фото. 1969 р. 24 х 18 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Семенів Яр, Богодухівський р-н, Харківська обл.

пекарів у процесі роботи сер. ХХ ст. (рис. 15).

15.jpg

Фото. Сер. ХХ ст. 12 х 9 см. Фотопапір, фотодрук.
м. Богодухів, Харківська обл.

Колекція фотодокументів із Полісся складається лише з Чернігівської області, звідки Л. Главацькоюу 2017 році було привезено сімнадцять світлин сім’ї Ф. Підлинського. Це фотографії його матері, дружини та сина у різни роки життя, датуються від 1929 року до 1988 року.

Вінниччина формує невелику подільську збірку світлин. Це фото жінок та чоловіка у національному строї (30-40 рр. ХХ ст.) (рис. 16) та дві фотокопії, на яких зображені люди у традиційному одязі. Фото, з яких робилися копії, датовані серединою ХХ ст..

16.jpg

Фото. 30-40 рр. ХХ ст. 12,8 х 8,6 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Гриненки, Немирівський р-н, Вінницька обл.
Колекцію фотознімків із Півдня України (Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області) сформовано, здебільшого, із світлин, що робилися у ательє. Деякі із них мають пам’ятні написи на звороті, як то: «Гриша и Володя снялись в декабре месяце 27-го дня 1914 года» (рис. 17) чи напис, у якому автор поздоровляє «с высокоторжествием Светло Христового Воскресения Пасхи Христовой…».

17.jpg

Фото. 1914 р. 13,6 х 8,4 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Осокорівка, Нововоронцовський р-н, Херсонська обл.
Значна частина фотоматеріалів з Півдня України складається із зображення солдатів у військовій формі різних військ та періодів.Також, у 2017 році з Одещини до музейної колекції надійшла унікальна за сюжетом група фотознімків, які можуть стати допоміжним матеріалом у вивченні народних традицій – на них зафіксовано обряд місцевих похорон у різних ракурсах та на різних етапах (рис. 18).

18.jpg

Фото. 1953 р. 28 х 22 см. Фотопапір, фотодрук.
с. Старокозаче, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл.

Групу світлин із Карпат, що були привезені із Івано-Франківщини, репрезентують чотири знімки гуцулів у традиційному народному одязі. З цієї ж експедиції до фондової збірки надійшлофото буковинського педагога, письменника та першого фотоаматора на Буковині Івана Бажанського(1863 – 1934 рр..) (рис. 19).
19.jpg
Фото. 1900 р. 13,5 х 9 см. Фотопапір, фотодрук.
м. Чернівці

Народився він у селі Дорошівці Заставнівського району Чернівецької області. З 1886 року працював педагогом у Лужанах, Вікні, Вашківцях. Виступав з художніми творами на педагогічні та морально-етичні теми, друкувався у чернівецьких часописах та календарях.

Аналізуючи колекцію фотодокументів та негативів НМНАПУ, що поповнили загальну збірку за всі роки існування музею,можна зробити висновок, про те, що дана збірка має дуже велику перспективу у подальшому дослідженні, систематизації та класифікації. Різноманітна за часом, сюжетами та походженням вона стане вагомим допоміжним матеріалом для науковців. Наявність такої групи у музеї дозволяє використовувати фотоматеріал у якості документальних джерел для дослідження. У майбутньому, після детального вивчення, збірка може бути популяризована у вигляді каталогу (як у вигляді основного, так і допоміжного матеріалу), використана у виставкових проектах та інших напрямках музейної діяльності.

Надалі дослідження музейної групи «Фото», як окремої збірки у музейному просторі, значно полегшить складання каталогів, класифікацію та систематизацію музейних предметів цієї групи. Також це буде полегшенням у роботі тим, хто використовуватимедане дослідження колекції світлин у фондовій збірці НМАПУ, вивчатиме відомості про них та сприятиме їх подальшій популяризації.

 

Summary

Fund collection of photos of the first half of the 19th century – beginning of the 21stcertury
(National Museum of Folk Architecture and Rural Life of Ukraine)

As a result of many years of museum activity, a collection of photo memorial swasc reated at NMNAPU, which collects, stores, systematizes and makes available for there search of data on separate museum objects. This article is devoted to the general description of the photomaterial from fund collection "Photo" of the National Museum of Folk Architecture and Rural Life of Ukraine.

 

Список джерел та літератури
1.       Гальков В. Любительская фотография на службе естествознания и родино- ведения / В. Гальков // Разумное фотографирование. – Харьков, 1915. С. 3-26.
2.        Громов Г.Г. Методика этнографических экспедиций / Г. Г. Громов. – М., 1966. – 106 с.
3.        Донде А. Фотографирование в путешествии / А. Донде. – М., 1919. 208 с.
4.        Дудин С.M. Фотография в этнографических поездках / М. С. Дудин // Казанский музей­ный вестник. – Казань, 1921. № 1-2. С. 31-51.
5.        Левашов В. Лекция 1. Предыстория и открытие медиума // Лекции по истории фотографии / Галина Ельшевская. — 2-е изд.. — М.: «Тримедиа Контент», 2014. — С. 11—28. — 532 с. 
6.        Магидов В.М. Кино-, фото-, фонодокументы как объект источниковедения (историография вопроса) / М. В. Магидов // Советскиеархивы. – М., 1991. № 4. С. 27-38.
7.        Тихонов Н.П. Фотография в полевойработе / Н. П. Тихонов. – Л., 1932. 134 с.
8.        Толмачева К.Б. – «Фотография как этнографический источник : по материалам фотоколлекции Музея антропологии и этнографииим. Петра Великого (Кунсткамера)»// Санкт-Петербург, 2011. - 246 с.
 

 

 

 

Коментарів: 0
Залиште свій коментар