Серед триколірної кераміки Східного Поділля виділяються своїми композиційними схемами, яскравим кольоровим наповненням керамічні вироби гончарів м. Бар, що на Вінниччині. Барська кераміка з її винятковим стилем мальованих орнаментів, неповторною гармонійністю узгодження форми, кольору та змісту малюнків посідає особливе місце в історії розвитку гончарного мистецтва України загалом та Поділля зокрема [1].

     У 2020 р. біля мурів Барської фортеці було проведено археологічні розкопки, у результаті яких знайдено фрагменти барської кераміки в археологічному шарі ХVІІ ст. Давність традиції осередку, особливість підходу митців м. Бара до самовираження через орнаментику, складність її вивчення в сучасних реаліях приваблюють дослідників до вивчення історії та технології барського гончарства [2]. Однак ця тема залишається недостатньо розкритою. Тому виникає необхідність у більш глибокому дослідженні творчості майстрів, історії, розвитку методології виготовлення та розпису барської кераміки другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

     Колекція барської кераміки в збірці Національного музею народної архітектури та побуту України дає можливість дослідити розмаїття композиційних схем та кольорової гами орнаментів керамічних виробів цього осередку, їх розповсюдження, розвиток мистецьких і технологічних характеристик виготовлення керамічних виробів м. Бара в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

    Метою статті є дослідження й аналіз розпису гончарних виробів м. Бар, теоретичних і практичних питань атрибуції барської кераміки, визначення найцінніших музейних предметів колекції барської кераміки у збірці НМНАПУ.

     Композиційна організація, яскраве кольорове наповнення, увиразнення доволі широким контуром малюнків, нанесених широкими мазками пензля або ріжком – усе це є виразниками керамічних виробів гончарів м. Бар [3].

     Основною особливістю подільської кераміки є слабке декорування побутових виробів, за винятком мисок, яким також притаманна розрідженість композиційних схем, великі площі вільного від малюнку простору [4]. Барським майстрам притаманне декорування розписом не тільки мисок, але й іншого посуду: тиков, баньок, глечиків. Особливістю барської орнаментики є яскраві великі плями візерунка зеленого, вохристого, рідше жовтого кольорів із брунатними контурами на білому тлі. Відмінність від сусідніх осередків (м. Шаргород, смт Смотрич) – великі елементи оздоблення: хвилька, концентричні кола, контури малюнка мають більшу товщину ліній, меншу кількість кіл [5]. Також відмінною особливістю барської кераміки є неповне заповнення кольором деталей усередині промальованих контурів.

     Збірка Національного музею народної архітектури та побуту України наповнювалась зразками кераміки, яку можна віднести до характерної для гончарної школи м. Бара, протягом 1972–1987 рр. Найбільшу кількість предметів колекції привезла з експедицій Н. Зозуля (експедиції Поділлям 1973–1975, 1977, 1980, 1987). Завдяки їй музейна збірка поповнилась на двадцять п’ять виробів барської кераміки. У результаті кропіткої праці співробітників колекція барської кераміки НМНАПУ нараховує 30 (тридцять) музейних предметів. Серед них – тринадцять мисок, дванадцять баньок та п’ять дзбанків (глечиків).

     Для предметів колекції барської кераміки, яка знаходиться у збірці музею, характерні абстрагований, рослинний та зооморфний види орнаментування гончарних виробів. Розпис предметів колекції виконано на білому тлі, окрім двох мисок, датованих 1910–1920-ми роками, що характеризує загальну тенденцію розвитку виробництва кераміки в м. Бар.

     Баньки мають амфороподібну форму з більше чи менше вираженим вичеревком, вкриті білим ангобом, полив’яні, деякі з них политі всередині зеленою поливою, із плоским вушком. Полива й білий ангоб на більшості баньок зі значними втратами (витерлись під час використання). Також характерним для всіх баньок є орнаментування до половини виробу, іноді на дві треті висоти від шийки та розміщення орнаменту між групами концентричних кіл темно-коричневого кольору. Три баньки прикрашені на плечиках одним рядом орнаменту «заячі вушка» («підківки») з чергуванням вохристого (цегляним) та зеленого заповнення контуру з нижнім відкритим краєм, а також кривульки над «вушками». Ще п’ять баньок прикрашені двома рядами «заячих вушок», на трьох із них між рядами концентричних кіл у нижній частині вичеревка та шийці по ряду «кривульок». Банька НМНАПУ КН‑510/37 КС-4097 (фото 1) має три смуги двоколірних «заячих вушок» різної висоти й мальоване кольоровими смугами вушко, а банька КН-326/65 КС-2045, окрім темно-коричневих кіл і «вушок», має зелені «кривульки» й завитки та поясок із коричневих смуг із капками. Інші баньки – мальовані рослинним ритмічним орнаментом на плечиках: квітки-дзвони, між якими – зелене листя й ряд «вушок» у нижній частині вичеревка, звисаючі грона стилізованих овальних листків. Останніх три баньки вкриті білим ангобом на три четверті висоти від шийки. Цікавою є банька КН-489/3 КС-4013 (фото 2), дротована поверх орнаменту (широка лінія вохристого зиґзаґу, перемежована зеленими листочками з темно-коричневим контуром).

Фото 1

КС-4097

Банька. Кін. ХІХ ст.

34,5х12х10 см

Глина, ангоби, гончарство, розпис

м. Бар, Жмеринський р-н, Вінницька обл.

Фото 2

КС-4013

Банька. Кін. ХІХ ст.

28х18х10 см

Глина, ангоби, гончарство, розпис

м. Бар, Жмеринський р-н, Вінницька обл.

     Дзбанки (глечики) всередині политі зеленою поливою. Дзбанки КН‑125/87 КС-844 та КН-125/88 КС-845 схожі між собою і мають кулясте вичеревце, вінця з носиком, збоку вушко, майже повністю вкриті білим ангобом, прикрашені коричневими концентричними колами на вичеревку та шийці; на шийці – «кривулька», на плечиках – широка ламана «кривулька» із зеленими (КН-125/87 НД-844), охристими й жовтими (КН-125/87 НД-845) листочками. Ці дзбанки – без поливи. Дзбанок КН-419/159 КС-3548 (фото 3) полив’яний, полива потемніла, із залишками розпису на стінках – «заячі вушка», концентричні кола, «кривульки», шийка з прямими вінцями. Дзбанок КН-243/19 КС-1976 на вичеревку має дві смуги темно-коричневих концентричних кіл, між якими смуга цяток із «затьоками». На плечиках рослинний орнамент: гнучке стебло з зеленим листям, маленькими охристими та жовтими пуп’янками; на плечиках коричневі концентричні кола й «кривулька».

Фото 3

КС-3548

Глек «Збанок». Кін. ХІХ ст.

28,5х10,3х10 см

Глина, ангоби, гончарство, розпис

м. Бар, Жмеринський р-н, Вінницька обл.

    Миски з колекції барської кераміки НМНАПУ всередині полив’яні, характеризуються традиційним для осередку компонуванням зображень, де групи концентричних кіл виступають розподільником фляндрованих орнаментальних зон. Загальна композиція формується з центрово-обертовою або дзеркальною симетрією. Лише одна миска КН-28/308 КС-2978 вирізняється асиметричним зображенням, характерним для барської кераміки – «зозуля на гілці» з простими лініями контурів і великою грудкою. Такі миски, як-от КН-419/65 КС-3500 та КН-419/66 КС-3501 (фото 4), мають варіант оздоблення – «вазон» із парою птахів. Птахи великі, цікаво прикрашені картатим візерунком із чергуванням зеленого й охристого кольорів – саме на них акцентована увага автора. Основа «вазона» трикутної форми, більше схожа на пагорб.

Фото 4

КС-3501

Миска. Кін. ХІХ ст.

29х12х9 см

Глина, ангоби, гончарство, розпис

м. Бар, Жмеринський р-н, Вінницька обл.

     Миска із зображеним вазоном (КН-676/7 КС-4907) (фото 5) водночас поєднує хрещату композицію та дзеркальну симетрію. Вазон тут також має трикутну форму й формується двома листочками, напівкруглою серединкою та дугою з пуп’янків, що з’єднує краї листочків. Якщо перевернути миску іншою стороною, зображенням до себе, можна прочитати малюнок: чотири квітки, що розходяться на чотири сторони від центру. Дуже умовне зображення «вазона» прикрашає ще одну миску – КН-126/26 КС-512, де власне вазон позначений як невеликий овал. У цій композиції частини самого «дерева життя» не з’єднуються між собою по вертикалі. Миска КН-125/27 КС-513 має повноцінне «дерево життя», яке займає всю поверхню миски до концентричних кіл і обрамлене капками. У цьому зображенні відчувається вплив прикарпатських мотивів. Вищеописані миски об’єднує, окрім композиційної схеми «вазон», наявність зеленого концентричного кола нижче звичних темно-коричневих. Варіативність графічної й кольорової подачі вказує на те, що автори цих виробів були різні.

Фото 5

КС-4907

Миска. Кін. ХІХ ст.

26х10х8 см

Глина, ангоби, гончарство, розпис

м. Бар, Жмеринський р-н, Вінницька обл.

      Чотирьохосьова дзеркальна симетрія характерна для оздоблення миски КН-1098/30 КС-7218 (фото 6). Стилізовані грона винограду й квіти дзвіночків (по два) виконані охристим, жовтим та зеленим ангобом. У хрещату композицію складаються квіти й миски КВ-676/6 КС-4906, формуючи прямий і косий хрест. Незвичайним є те, що стебла виходять не з кола, а з квадрата.

Фото 6

КС-7218

Миска. Кін. ХІХ ст.

26х11,5х8 см

Глина, ангоби, гончарство, розпис

м. Бар, Жмеринський р-н, Вінницька обл.

     Присутні в збірці НМНАПУ також і миски з традиційною для барської кераміки композицією центрово-обертовим типом симетрії. У першому випадку миска КН-676/8 КС-4908 (фото 7) має на денці розетку із закругленими пелюстками в обрамленні коричневих капок, розташовану в центрі «віночка» з зелених квіток, з’єднаних між собою вохристими листочками. У другому – складний малюнок миски КН-125/28 КС-514 складається в ритмічну композицію «віночок», який має різні за формою квіти, а по денцю – чотири квітки дзвіночків у колі, викладені «хрестом».

Фото 7

КС-4908

Миска. Кін. ХІХ ст.

27х12х7 см

Глина, ангоби, гончарство, розпис

м. Бар, Жмеринський р-н, Вінницька обл.

     Останню групу представляють миски з теракотовим тлом, характерні для барського осередку у 1910–1920-х рр. На вінцях мисок прописана біла «кривулька», під вінцями – білі концентричні кола. Перша миска (КН-676/10 КС-4910) прикрашена чотирма чорно-біло-зеленими «гребенями», що розташуванням нагадують плавно закручену «сваргу», з білими та чорними капками. На стінках другої миски (КН-676/11 КС-4911) розташована коричнево-біла квітка-зірка з білими «кучерями» та чорно-біло-зелені фляндровані квіти. На денці обох – зелене коло навколо білої спіралі.

    Отже, колекція барської кераміки в збірці Національного музею народної архітектури та побуту України має непересічне значення для подальшого дослідження та відродження одного з найстаріших осередків гончарного мистецтва України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Барська кераміка: фотоальбом / За ред. В. Титаренка. – Вінниця, 2018 – 56 с.: іл.

2.      Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ – першої половини ХХ століть / Г. Івашків. – Стрий: Видавничий дім «Укрпол», 2007. – 543 с.

3.      Мельничук Л. Гончарство нашого краю: минуле і сьогодення / Л. Мельничук // Народне мистецтво. – Київ, 2002. – № 3/4. – С. 26–30

4.      Мельничук Л. Гончарство Поділля в другій половині ХІХ – ХХ століттях: історико-етнографічне дослідження / Л. Мельничук. – Київ: УНІСЕРВ, 2004. – 349 с.

5.      Титаренко В. Бар чи Шаргород? / В. Титаренко // Народне мистецтво. – Київ, 2008. – № 1/2. – С. 36–39