Представлена хата демонструє вплив міської архітектури на зовнішній вид сільського житла початку ХХ століття, що проявилося у використанні нових декоративних прийомів, зокрема фактурному оздобленні стін, пофарбуванні та ліпленні.
   Хата побудована місцевими майстрами 1892 року й належала Івану Чорному. Це тридільна будівля (хата, сіни з виокремленою комірчиною, хата). Є зразком напівкурного житла: дим із печі виходив у сіни через каглу (отвір у стіні) й піднімався на горище, звідки крізь отвори в даху виходив на вулицю.
   Стіни хати каркасної конструкції. Проміжки каркаса заповнені кіллям і заплетені лозою та обмащені глиною. Зовні стіни офактурені та побілені. Декоративну фактуру виконували дерев’яним штампом із зубцями по сирій глиняній обмазці.
   На Кам’янеччині в кінці ХІХ – на початку ХХ століття набула поширення побілка хат у блакитний колір: у білу глину додавали значну кількість «лазурки» (синьки). Двері, вікна, фриз під стріхою та кутові пілястри підкреслені білою глиною, а призьба – жовтою. По обидва боки вхідних дверей, що набрані з профільованих планок, пофарбованих у різні кольори, є ліплені та мальовані «вазони». Дах чотирисхилий, високий, критий очеретом зі стріхачами (уступами). Сволоки миті (тобто немащені та небілені), печі оздоблені підводками, малюванням, витинанками.
   Інтер’єр лівої половини хати традиційний для кінця ХІХ століття. Зокрема, за піччю, у найтеплішому куті, розташований піл (постіль), настелений із дощок, над яким влаштована жердка для одягу. Уздовж стін розміщені лави, а ближче до покутя стоїть скриня. Вона слугувала і за стіл, і за шафу, де зберігалася тканина, святковий одяг, прикраси тощо.
   Права половина або «чиста хата» використовувалася як святкове приміщення. Вона завжди була чисто вбрана, у ній вивішували, особливо у свята, кращу тканину. Тут представлений інтер’єр початку ХХ століття. Замість традиційного полу, стоїть дерев’яне ліжко, лави зі спинками, стіл із точеними ніжками, мисник із шафкою, подібний до буфету.