Хата з с. Лелюхівка, Новосанжарського р-ну, Полтавської обл.
Побудована в 80-ті рр ХІХ ст. Унікальне житло селянина – козака південної Полтавщини 80-х років ХІХ століття. Хата типу «дві хати через сіни»: хата, сіни, світлиця, з двома верхами, наскрізними дверима у сінях, з піддашком на колонах (передній фасад).
Хата невід’ємна частина садибного комплексу до якого, крім хати, входять: комора, саж, повітка, погрібник, половник, клуня, колодязь.
Хата була власністю хлібороба Коваля та його родини. До початку ХХ ст. родина Ковалів належала до козацького стану. В другій половині ХХ століття хату передано до місцевого колгоспу «Маяк», а сім'ю виселено.
У 1971 році, червні місяці, хату виявила наукова експедиція Музею. Встановлена хата в Музеї у 1972 році. Хата – поширений і характерний тип планування житла: хата, сіни, світлиця. Стіни каркасної конструкції, вище вікон по периметру – зруб. Великі за розміром приміщення для міцності перекриті подовжніми та поперечними сволоками, на які спирається стеля. Стіни середньої частини хати (сіней) – рублені.
Поєднання каркасно – зрубної конструкції із зрубною та зрубно – закладною – явище типове для півдня Полтавщини.
Обидві клітки хати вальковані глиною, обмащені та побілені. Призьба «побудова» (обмащенна рудою глиною). Особливої краси хаті надає піддашок (галерейка) на вісьмох дерев′яних круглих колонах вздовж переднього фасаду, а також випуски – кронштейни сволоків і обв’язки з двох причілків, які закінчуються об′ємним різьбленням – «кониками».
При будівництві хати використано декілька видів деревини: дуб на сохи, верба – на стіни сіней і колони, осика – на сволоки, вільха – на глиці, лоза – на стіни хати тощо. Це поширений прийом народного зодчества Полтавшини.
Давніми традиціями елементами хати є два «верхи» - димоходи, заплетені лозою, зсередини і зовні обмащені глиною; а також двоє наскрізних дверей (у двір та на город) і рублені стіни сіней.
Хата має чотири вікна на передній стіні. Орієнтоване житло чолом на південний схід. Вкрита хата соломою «парками». Невисокий дах на восьми кроквах має м'які плавні обриси. На Новосанжарщині застосовували декілька технік при вкриванні хат соломою: «парками», «оберемками», «під курішки».
В музеї хата спочатку була вкрита «оберемками». В нижній частині крокв, у першу лату забивалися кілки і по них заплітали невисокий (20 см) тинок із тонкої лози (2-3 см в діаметрі) ще до покриття даху. Тинок утримував солому оберемків. У дев’яності роки хату було перекрито «парками», а тинок знято.
Житлова тридільна споруда. Хата належить до давнього типу житла – «дві хати через сіни». Традиційними є рублені стіни сіней, знадвору не обмащені, плетені димоходи та двоє наскрізних дверей. Житло каркасно – зрубне: стіни до вікон на дубових підсішках, заплетені лозою, а вище вікон укладено зрубний ощіп із п’яти вінців.
Встановлена в Музеї у 1972 р. У 1981 – 1982 рр. хату поставлено на бетонний фундамент. Було замінено місцями плетіння, уражене грибком. Знято тинок, що був заплетений по периметру даху хати. Покриття оберемками замінено на «парки».
Випуски – кронштейни сволоків та обв’язки оздоблено об′ємним різьбленням у вигляді «коників». Кахляна піч.
Площа - 30.85 м2 (5.85 х 5.27)
A house from Leliukhivka village in Novosanzharskyi district of Poltavska region
This house’s construction relate of 80th of 19th Century. This is a unique dwelling of a farmer – a Cossack from southern Poltavshchyna of 80th years of 19th Century. It is a type of “two homes detached with a mudroom”, comprising of a home, a mudroom, a solar. It has two upper walk-through doors in the mudroom and awning of columns (front façade).
The house is an integral part of a homestead complex. Besides the house, it includes a storehouse, a pigsty, a shed, a cellar, a chaff stock, a well.
The owner of the house was a grain grower Koval and his family. Until beginning of 20th Century, the Koval family belonged to Cossacks. In the second half of 20th Century, the house was sold to the local collective farm “Mayak”, and the family was untenanted.
In June of 1971, scientific expedition of the Museum discovered the house, and in 1972, it found its place in the Museum. This is a widespread and typical type of dwelling, comprising of a house, a mudroom and a solar. Its walls are framework ones, with logs above its windows, along its perimeter. The big-sized premises are enforced with longitudinal and transverse ceiling beams, which support its ceiling. Walls of the mudroom in the front part of the house are of log-type.
Such combination of a framework and log-type structures is a typical phenomenon on south Poltavshchyna.
The both chambers of the house are covered with thick layer of clay and whitewashed. Its perimeter walk called pobudova is outlined with red clay. This house is especially attractive due to its awning (a small gallery) on eight round wooden columns along the front façade, and ends of beams and logs of the both sides, decorated with chiseled carving konyky.
The structure of the house includes several types of wood: oak tree for piles, willow – for mudroom walls and columns, asp – for its beams, alder for connective boards, osier for the walls, etc. This method is widespread in Poltava area.
Two chimneys called verkh are ancient and traditional elements of a house. It also has two walking through doors to the yard and to the garden, it mudroom’s walls are of log type.
There are four windows in the front wall of this house. Its façade is placed to southern east. The roof is covered with sheaves of straw on eighth rafters and have soft smooth outline.
In the museum, the house at first was covered with “batches”. For this method, perches were fixed into the first batten lata, in the lower part of the rafters. On this perches they made a low (20 cm) twiggen fence of thin osier (2-3 cm in diameter), that laid the cover of the roof. The fencing supported the straw of the batches. In 90th of 20th Century, this low fence was dismantled, and the house was re-covered with sheaves of straw.
This is a residential three-room building. It relates to an ancient type of dwelling “two houses detached by a mudroom”. Traditional are log-type walls of its mudroom, not clayed from outside, twiggen chimneys and two walking through doors. This is a type of combined, framework and log-type building. Its walls under the windows are twiggen on oak-tree bracings, and five logs lay above the windows.
The building arrived at the Museum in 1972. In 1981-1982, the house was installed on concrete basement. The twiggen areas suffering from fungus were replaced. A small twiggen fence around the roof’s perimeter was dismantled; its roof cover replaced from butches into sheaves of straw.
The ends of beams and logs of the both sides decorated with chiseled carving konyky; stove covered with tiles.
Area – 30.85 square meters (5.85 х 5.27)
Побудована в 80-ті рр ХІХ ст. Унікальне житло селянина – козака південної Полтавщини 80-х років ХІХ століття. Хата типу «дві хати через сіни»: хата, сіни, світлиця, з двома верхами, наскрізними дверима у сінях, з піддашком на колонах (передній фасад).
Хата невід’ємна частина садибного комплексу до якого, крім хати, входять: комора, саж, повітка, погрібник, половник, клуня, колодязь.
Хата була власністю хлібороба Коваля та його родини. До початку ХХ ст. родина Ковалів належала до козацького стану. В другій половині ХХ століття хату передано до місцевого колгоспу «Маяк», а сім'ю виселено.
У 1971 році, червні місяці, хату виявила наукова експедиція Музею. Встановлена хата в Музеї у 1972 році. Хата – поширений і характерний тип планування житла: хата, сіни, світлиця. Стіни каркасної конструкції, вище вікон по периметру – зруб. Великі за розміром приміщення для міцності перекриті подовжніми та поперечними сволоками, на які спирається стеля. Стіни середньої частини хати (сіней) – рублені.
Поєднання каркасно – зрубної конструкції із зрубною та зрубно – закладною – явище типове для півдня Полтавщини.
Обидві клітки хати вальковані глиною, обмащені та побілені. Призьба «побудова» (обмащенна рудою глиною). Особливої краси хаті надає піддашок (галерейка) на вісьмох дерев′яних круглих колонах вздовж переднього фасаду, а також випуски – кронштейни сволоків і обв’язки з двох причілків, які закінчуються об′ємним різьбленням – «кониками».
При будівництві хати використано декілька видів деревини: дуб на сохи, верба – на стіни сіней і колони, осика – на сволоки, вільха – на глиці, лоза – на стіни хати тощо. Це поширений прийом народного зодчества Полтавшини.
Давніми традиціями елементами хати є два «верхи» - димоходи, заплетені лозою, зсередини і зовні обмащені глиною; а також двоє наскрізних дверей (у двір та на город) і рублені стіни сіней.
Хата має чотири вікна на передній стіні. Орієнтоване житло чолом на південний схід. Вкрита хата соломою «парками». Невисокий дах на восьми кроквах має м'які плавні обриси. На Новосанжарщині застосовували декілька технік при вкриванні хат соломою: «парками», «оберемками», «під курішки».
В музеї хата спочатку була вкрита «оберемками». В нижній частині крокв, у першу лату забивалися кілки і по них заплітали невисокий (20 см) тинок із тонкої лози (2-3 см в діаметрі) ще до покриття даху. Тинок утримував солому оберемків. У дев’яності роки хату було перекрито «парками», а тинок знято.
Житлова тридільна споруда. Хата належить до давнього типу житла – «дві хати через сіни». Традиційними є рублені стіни сіней, знадвору не обмащені, плетені димоходи та двоє наскрізних дверей. Житло каркасно – зрубне: стіни до вікон на дубових підсішках, заплетені лозою, а вище вікон укладено зрубний ощіп із п’яти вінців.
Встановлена в Музеї у 1972 р. У 1981 – 1982 рр. хату поставлено на бетонний фундамент. Було замінено місцями плетіння, уражене грибком. Знято тинок, що був заплетений по периметру даху хати. Покриття оберемками замінено на «парки».
Випуски – кронштейни сволоків та обв’язки оздоблено об′ємним різьбленням у вигляді «коників». Кахляна піч.
Площа - 30.85 м2 (5.85 х 5.27)
A house from Leliukhivka village in Novosanzharskyi district of Poltavska region
This house’s construction relate of 80th of 19th Century. This is a unique dwelling of a farmer – a Cossack from southern Poltavshchyna of 80th years of 19th Century. It is a type of “two homes detached with a mudroom”, comprising of a home, a mudroom, a solar. It has two upper walk-through doors in the mudroom and awning of columns (front façade).
The house is an integral part of a homestead complex. Besides the house, it includes a storehouse, a pigsty, a shed, a cellar, a chaff stock, a well.
The owner of the house was a grain grower Koval and his family. Until beginning of 20th Century, the Koval family belonged to Cossacks. In the second half of 20th Century, the house was sold to the local collective farm “Mayak”, and the family was untenanted.
In June of 1971, scientific expedition of the Museum discovered the house, and in 1972, it found its place in the Museum. This is a widespread and typical type of dwelling, comprising of a house, a mudroom and a solar. Its walls are framework ones, with logs above its windows, along its perimeter. The big-sized premises are enforced with longitudinal and transverse ceiling beams, which support its ceiling. Walls of the mudroom in the front part of the house are of log-type.
Such combination of a framework and log-type structures is a typical phenomenon on south Poltavshchyna.
The both chambers of the house are covered with thick layer of clay and whitewashed. Its perimeter walk called pobudova is outlined with red clay. This house is especially attractive due to its awning (a small gallery) on eight round wooden columns along the front façade, and ends of beams and logs of the both sides, decorated with chiseled carving konyky.
The structure of the house includes several types of wood: oak tree for piles, willow – for mudroom walls and columns, asp – for its beams, alder for connective boards, osier for the walls, etc. This method is widespread in Poltava area.
Two chimneys called verkh are ancient and traditional elements of a house. It also has two walking through doors to the yard and to the garden, it mudroom’s walls are of log type.
There are four windows in the front wall of this house. Its façade is placed to southern east. The roof is covered with sheaves of straw on eighth rafters and have soft smooth outline.
In the museum, the house at first was covered with “batches”. For this method, perches were fixed into the first batten lata, in the lower part of the rafters. On this perches they made a low (20 cm) twiggen fence of thin osier (2-3 cm in diameter), that laid the cover of the roof. The fencing supported the straw of the batches. In 90th of 20th Century, this low fence was dismantled, and the house was re-covered with sheaves of straw.
This is a residential three-room building. It relates to an ancient type of dwelling “two houses detached by a mudroom”. Traditional are log-type walls of its mudroom, not clayed from outside, twiggen chimneys and two walking through doors. This is a type of combined, framework and log-type building. Its walls under the windows are twiggen on oak-tree bracings, and five logs lay above the windows.
The building arrived at the Museum in 1972. In 1981-1982, the house was installed on concrete basement. The twiggen areas suffering from fungus were replaced. A small twiggen fence around the roof’s perimeter was dismantled; its roof cover replaced from butches into sheaves of straw.
The ends of beams and logs of the both sides decorated with chiseled carving konyky; stove covered with tiles.
Area – 30.85 square meters (5.85 х 5.27)