У статті на матеріалах експедиційних досліджень сіл Верховинського району Івано-Франківської області автор, використовуючи місцеву термінологію, детально розглядає технологію, поетапність та варіанти традиційного будівництва Гуцульщини, яке було гармонійно пов’язане з ландшафтом у минулому і його сучасний стан. Також звертає увагу на проблему гармонійного співіснування у селах традиційної народної архітектури та зразків новітнього будівництва. Аналізує сучасні трансформації, які відбулися у традиційному житлобудівництві (форми, матеріали, планування двору), які відрізняються від історичних. Вони значною мірою відображають сучасну естетику і смаки жителів сіл, але при цьому зберігають і певні традиційні елементи житла, мистецькі і національні традиції. Ставить проблему популяризації і втілення в життя, архітектурних проектів, розроблених проектними установами на засадах місцевого  етнобудівництва.