Навесні, коли воскресала зігріта теплим сонцем земля, поверталися вони по небесному мосту з Вирію-раю і увесь світлий тиждень ходили серед живих. В цю пору людина згадувала, що не самотня вона на землі. Незримо стоять за нею душі предків, що відійшли у засвіти.