Різдвяно-новорічна атрибутика Володимира Шагала

Різдвяно-новорічна атрибутики Володимира Шагала

Національний музей народної архітектури та побуту України володіє унікальною колекцією різдвяно-новорічної атрибутики, що відтворена за автентичними зразками львівським етнографом і художником Володимиром Івановичом Шагалою (1919–2001) з Галичини.

Володимир Шагала народився у 1919 році в селі Клоковичі Перемишлянського повіту Львівського воєводства, там і закінчив початкову школу (нині це Польща). Після переселення в Україну працював у клубі художником-оформлювачем, потім художником на місцевій меблевій фабриці, а коли вийшов на пенсію, продовжив і поглибив своє улюблене заняття – записувати, зарисовувати та вивчати етнографічні пам’ятки рідного краю. Останні роки свого життя проживав у селі Нижанковичі Старосамбірського району Львівської області. За словами Володимира Шагала, він «занотовувати почав дякуючи мамі, яка зимовими вечорами розповідала казки, які читала у книжках та самостійно складала». А коли її не стало, він по пам’яті записав 75 маминих казок. Він надав детальний опис виготовлення вифлеємських звізд, залишив малюнки елементів звізд, вертепів, шопок, святкових «павуків» із соломи. Завдяки величезним знанням та небайдужій художній душі Володимир Шагала самостійно виготовив і подарував нашому музею унікальні вироби звичаєвої різдвяної атрибутики.

З 1992 року вироби Володимира Шагала декілька років підряд виставлялися в музеях та виставкових галереях м. Києва (Національний університет «Києво‑Могилянська академія», Національний музей літератури України, Національний заповідник «Софія Київська», Національний центр «Український Дім»), де неодноразово займали центральне місце в експозиціях виставок.

Колекція містить різдвяні шопки, вертепи, розмаїття колядницьких звізд (для чоловіків), зірок (для хлопчиків до 10-и років), з якими ходили колядувати селом на Різдво, а також – солом’яні «павуки», «їжаки», «гарбузики» для прикрашання осель до свята.

Шопка – це будиночок, зроблений із дерева й обклеєний кольоровим папером, у якому на мальованій сцені розміщені вирізані з картону фігурки-персонажі вифлеємського різдвяного дійства – Божа Матір, немовля Ісус, Йосип, пастирі, царі. Тут є невеликі шопки, з якими колядували дітки 7–10-и років. Їх ще називають настільними, адже це могла бути і прикраса в хаті під час різдвяних свят. Більші за розміром шопки мали вигляд триярусних храмів зі сценою на першому поверсі, де був встановлений дерев’яний кружок, що обертався, з наклеєними на ньому зображеннями різдвяних персонажів. Здебільшого це були однорядні або дворядні конструкції з круглим ходом ляльок.

Вертеп подібний формою до шопок, але на сцену виставлялася більша кількість персонажів – до 20-и фігурок, серед яких – цар Ірод, смерть, чорт, парубок, воїн, пророк, ангел, жид, ціпак Клим, чарівниця, пияк, теща, дівчина, циганка, веселий оповідач, який сповіщає господарям дому про народження Ісуса. Театралізований різдвяний вертеп відбувався довільною або віршованою мовою.

До різдвяних свят господарі намагалися всіляко прикрасити хату. Здебільшого прикрашали стелю і стіни. Поширеними прикрасами були солом’яні «павуки», «їжаки», різноманітні за розміром та оздобленням вифлеємські зірки, звізди, які вирізнялися багатою декоративністю. Різдвяні «павуки» виготовляли з різного розміру житніх соломинок. Протягуючи через їх порожнину нитку, формували з них різноманітні квадратики, ромби. У центрі «павука» розміщували найбільшу фігурку, з боків до неї долучали менші «павучки», бокові стебла обмотували різнокольоровим папером. Напередодні Різдва «павуків» підвішували на довгій міцній волосині до центрального сволока хати. Завдяки циркуляції повітря «павук» повертався в різні боки, створюючи враження живого. Павуки віддавна вважалися бажаними гостями в людській оселі, бо, за давніми віруваннями, вони заснували світ. Ромбики і квадрати «павука» символізували гармонійно облаштовану світобудову.

Окрім «павуків», улюбленими прикрасами були також і «їжачки». Їх виготовляли з тіста або глини, надаючи форми справжнього їжака. За колючки слугували невеличкі колоски чи металеві шпиці. Фігурки сушили на комині. Такі мініатюрні іграшки з настовбурченими колючками були дуже схожі на своїх живих родичів і символізували достаток у новому році.

Зірки та звізди виготовлялиз паперу й кріпили на дерев’яних каркасах, оздоблювали декоративним малюванням та паперовими кутасами. Передня частина зірки називалася «небо», вона прикрашалася паперовими різнобарвними зображеннями зірок, місяця та ангелів. Колядницькі зірки мали всередині валок, на який кріпилися по дві свічки – їх запалювали під вечір. З зірками на 5–8 рогів ходили підлітки, а зі звіздами великих розмірів ходили на коляду старші хлопці й дорослі чоловіки. Обертаючись навколо каркасу під час ходи, зірка світилася різнокольоровими барвами.

Маленькі хлопчики ходили колядувати ще й із «гарбузиками» – округлої форми капличками, зробленими з дерев’яних планок, що кріпилися на ручку. Вони обклеювалися різнокольоровим папером і підсвічувалися свічкою. На стінах каплички були наклеєні фігурки із сюжетами Різдва Христового. Верх «гарбуза» завершував чотирикутний високий ріг, на кінчику якого був кольоровий кутас.

Крім колядників, у різдвяні дні по селу ходили «перебранці» (від слова перебраний, переодягнений). Вони не мали свого сценарію, як вертепники. Кожен сам собі придумував роль і слова до неї. На виставці представлені різдвяні маски «кобилойки», «кози» та «коня». Голову «кобилойки» вирізали з дошки, гриву робили з конопляних волокон, а пізніше – з паперу. Прив’язували її до пояса – це переважно було атрибутом перевдягненого козака. На різдвяні свята старші хлопці ходили з «кобилойкою» до рідних та знайомих колядувати, щедрувати. Якщо в хаті була дівчина на виданні, то хлопець із великими гонорами вихваляв себе та приспівував, який гарний із нього буде жених:

«Гойса, гойса, кобилойка наша,
У нашої кобилойки золотії і підківоньки,
Солом’яна вузда. Кобилойку осідлав,
В нашу хату прискакав, щоби вас повіншувати,
Щастя й долі побажати…Як вороги-супостати
Схочуть нас повоювати, шаблю в руки й на війноньку:
Гей, вйо, сива кобилойко! А як з войни повернуся,
Треба буде – оженюся. Буду жінку в хаті мати,
Кобилойку шанувати. Гойса, гойса…»

Роль кози переважно виконували малі хлопці, одягнуті у вивернутий кожух із прилаштованими рогами, у руках вони тримали вирізану з дерева й оббиту козячою шкірою маску кози. Водіння кози – символу врожаю й добробуту – одна з найдавніших різдвяних містерій, що відбувалася на Щедрий вечір.
Уся ця різдвяна краса виготовлена однією людиною з паперу, соломи, тоненьких дерев’яних рейок, колосків. Такий матеріал завжди можна знайти не тільки в селі, а й за бажанням – у місті. Дивишся на зроблені речі Володимиром Шагалою і відчуваєш, скільки любові та знань вкладено цим чоловіком у кожен предмет. Давно вже пішов у вирій великий майстер, а його безцінна колекція продовжує дивуватидопитливого відвідувача своєю довершеністю та розмаїттям.

Зірка різдвяна на шістнадцять рогів.
Дерево, папір, клей. D-130 см.
Ручне виготовлення.

Зірка різдвяна восьмикутна.
Дерево, папір, клей. D-98 см.
Ручне виготовлення.

Зірка різдвяна у вінку на двадцять рогів.
Дерево, папір, клей. D-54 см.
Ручне виготовлення.

Зірка різдвяна (каркас).
Дерево. D-108 см.
Ручне виготовлення.

Звізда з кутасами.
Дерево, папір, клей. D-76 см.
Ручне виготовлення.

Зірка різдвяна з кутасами, на 20 рогів.
Дерево, папір, клей. D-74 см.
Ручне виготовлення.

Зліва на право:
Зірка мала на дванадцять рогів. Дерево, папір, клей. Ручне виготовлення. 70х46 см.
Зірка різдвяна восьмикутна. Дерево, папір, клей. Ручне виготовлення. 72х30 см.
Зірка різдвяна восьмикутна,Дерево, папір, клей. Ручне виготовлення. 83х27 см.

Зірка різдвяна. D-46 см.
Дерево, папір, клей.
Ручне виготовлення.

Справа на ліво:

Зірка різдвяна, на дванадцять рогів. D-74 см.
Дерево, папір, клей. Ручне виготовлення.

Зірка різдвяна, на шість рогів. D-38 см.
Дерево, папір, клей. Ручне виготовлення.

Зірка різдвяна шестикутна. 72х30 см.
Дерево, папір, клей.
Ручне виготовлення.

Гарбуз. 76Х40 см.
Дерево, клей, папір.
Ручне виготовлення.

Маска кобилойки.
Дерево, клей, папір. 32Х60 см.
Ручне виготовлення.

Каплиця «Гарбуз».
Дерево, клей, папір. 66х21 см.
Ручне виготовлення.

Маска кози.
Дерево, хутро, клей. 25Х50 см.
Ручне виготовлення.

Голова коня “Кобилойка”.
Дерево, коноплі. 115х25 см.
Ручне виготовлення.

Голова коня.
Дерево, коноплі. 120х28 см.
Ручне виготовлення.

Каплиця-дзвіниця «Зірка».
Дерево, клей, папір. 130х28 см.
Ручне виготовлення.

Зірка різдвяна, на шістнадцять рогів.
Дерево, клей, папір. D-84 см.
Ручне виготовлення.

Різдвяна прикраса “Їжак”.
Дерево, глина, метал, папір. D-45 см.
Ручне виготовлення.

Шопка нерухома.
Дерево, папір. 52х25х50 см.
Ручне виготовлення.

Шопка нерухома.
Дерево, папір, колоски. 40 х 24 х 46 см.
Ручне виготовлення.