Хлібні традиції

 Ми називаємо хліб «святим», «Божим даром», «головою», «годувальником». Без хліба в Україні не обходиться жодна важлива подія. З’явиться дитина на світ – із хлібом ідуть до родини. І на хрестини несуть буханець. Із хлібом ідуть свататися, пригадуєте в Т. Шевченка:

                         Вернулися люди з рушниками,

                          З святим хлібом обміненим.

                          Панну у жупані, 

                          Таку кралю висватали, 

                          Що хоч за гетьмана, 

                          То не сором...

Хлібом благословляють на подружнє життя, з ним ідуть на новосілля. Дорогих гостей зустрічають із хлібом і сіллю. З давніх-давен хліб був і залишається символом гостинності та щедрості українців. Адже наші пращури були хліборобами, вони сіяли й вирощували хліб, і ця щедрість – від матінки-землі.

Коли ж людина почала вирощувати хліб?

Які зернові рослини є хлібними?

Що таке «три хліби людства»?

Чому:

       «Житній хліб – калачу дід»? 

        Зерно посіяне восени не промерзає взимку?

        На вижатому полі женці завжди залишають «бороду»?

        Українців називають не пшенице- або житосіячами, а гречкосіями?

Що означає вираз «стрибати в гречку»?

Відповіді на ці запитання та багато цікавої інформації про хліб ви отримаєте під час екскурсії.