24. Будинок із села Бехи Житомирської обл.

Будинок із села Бехи 
Коростенського району Житомирської області

Відійшла в історію поліська традиційна хата під соломою. На її місці з’явився великий одноповерховий, мурований із цегли, тинькований будинок, що стоїть на кам’яному фундаменті. Такі будівлі типові для Житомирщини 1960–1970‑х років. 

Прототип будинку 1969 року належав шоферові колгоспу. 

В архітектурі кожного народного житла можна знайти провідний мотив, що має вирішальний вплив на його художнє вирішення. Таким мотивом тут є вдалі пропорції стін, даху, підбір кольорів. Зокрема, цоколь із червоного граніту вдало гармонує із червоною черепицею, блакитно‑зеленими стінами з білими пілястрами й облямуванням вікон. У плані хата має веранду, вітальню, спальню, дитячу кімнату, кухню‑їдальню, санвузол, комірчину. Житлова площа – 65 м2. 

В інтер’єрі представлені меблі місцевого виробництва, вишивка, ткані рушники, представлені килими Овруцького промкомбінату, які успадкували традицію прадавніх орнаментальних двобічних килимів: «у круги», «у козаки», «у кулаки», «у волове око». Ще до сьогодні килими широко вживаються в побуті та ритуалізованому житті поліщуків із північної частини Житомирщини.

У музейній колекції зберігаються унікальні чайні, столові, кавові сервізи Коростенського та Баранівського порцелянових заводів. Частина цих предметів експонується в будинку із села Бехи.

Тут розташована меморіальна кімната видатного поліщука, українського народознавця, письменника Василя Тимофійовича Скуратівського, який у своїх народознавчих книгах популяризував традиційну культуру українців.