6. Хата із села Блажове
Хата із села Блажове Хата слугувала житлом родини пасічника, який займався бортництвом, тобто збирав мед диких бджіл. Будівля побудована місцевими майстрами в 1880‑х роках. Останньою власницею була Ховрина Степанівна Мізюркевич. Споруда дводільна (хата та сіни), напівкурна, мащена та білена зсередини. Рублена із соснових брусів у «простий замок». Стеля – з колотих дощок, за давньою традицією утеплена піском. Дах двосхилий, покритий дранкою, укладеною на край зрубу. Проте дошки настелені так, щоб вода стікала по жолобах та не проникала всередину. Вікна невеликі – на чотири шибки, без луток. Піч викладена з каменю, мащена глиною. Комин плетений і мащений, підвішений до стелі, виводив дим у сіни через «шию» та каглу. У житловій кімнаті перед полом стаціонарно встановлені кам’яні жорна. Ручні жорна – це найдавніший пристрій для розмелювання зерна, яке було суто жіночою справою, до того ж нелегкою. «Ступа і жорна – доля чорна», – казали в народі. У весільних обрядах Полісся зберігся звичай, коли подруги молодої для весільного короваю обов’язково повинні були змолоти зерно саме на таких жорнах. Хата обладнана полицею для реманенту, лавою, столом, двома жердками, колискою, полом, який для спання застеляли рогожкою. Причілкова лава відсутня через малі розміри хати. Ліворуч від дверей знаходиться світоч – обмазаний глиною звичайний пень. У лаві видовбані отвори для кужілки (прядива). Біля столу стоїть ослін‑надібка – необроблена деревина із сучками, замість ніжок. Ужитковий посуд різноманітний: глиняний, солом’яний, плетений із лози, соснового коріння, лика тощо. Інтер’єр хати доповнений одягом та необхідним домашнім начинням. У сінях експонуються головні знаряддя пасічника: рійниця, гнилушка (кусок деревини) для обкурювання вуликів, ночовки для підгодовування бджіл, жень (плетений зі шкіри канат для лазіння), колесо, пішня (вид сокири), захисна сітка, різець для вирізування сот, луб’яні коробки для сот, воскодавки тощо.
Рокитнівського району Рівненської області