3. Хата із села Неморож

Хата із села Неморож 
Звенигородського району Черкаської області

Будівля є реконструкцією житла малоземельного селянина кінця ХІХ – початку ХХ століття. Хата не має господарських споруд.

Житло дводільне, тобто складається з двох приміщень – хати та сіней. Стіни сошні: між сохами (стовпами) поперечно закладені жердки, до яких ув’язані перевеслами сніпки очерету, обмащені рудою глиною й побілені. Дах чотирисхилий, на кроквах, з великим виносом піддашка на причілках – «дармовисом». Покрівля солом’яна, з високим накладним гребенем – «дідухом». Висока глиняна призьба та круглі шибки вікон підведені смугою червоної глини.

Відтворений інтер’єр хати дає уявлення про житло малозабезпеченого господаря. Усі меблі в хаті знаходяться на традиційних місцях. Під стінами влаштовано широкі лави. Біля столу, накритого домотканою скатеркою, стоїть ослін з отвором для кужілки. У найтеплішому кутку хати, між піччю і причілковою стіною, влаштовано місце для відпочинку дорослих і дітей – піл, тобто настил із дощок, покритий плетеною м’якою рогожкою та ряднами, на яких спали і якими вкривалися. Над полом вішали колиску, кріпили жердку, на якій складали одяг, пряжу, сушили цибулю. Під полом ставили маленькі стільчики, а також там могло знаходитися взуття.

Праворуч від входу розташована велика піч, біля якої в кутку стоять рогачі, кочерга, помело, велика хлібна лопата. У підпіччі – дрова, а довкола печі – різноманітний ужитковий посуд. 

На сінешній стіні, ліворуч від входу, висить мисник, біля нього – рушник для втирання рук, низка червоного гіркого перцю, макогін. Мисник складався із трьох‑чотирьох полиць, закритих по боках вертикальною дошкою, щоб посуд не падав. На верхніх полицях ставили миски, тарілки для використання під час свят, які були ще й прикрасою хати. Навіть у найбіднішій хаті в миснику, крім ужиткового посуду, обов’язково було декілька нових керамічних мисок, куманців. Зазвичай на нижніх полицях ставили миски, якими користувалися щодня. 

Затишку хаті надають мальовані ікони на покуті. Вони прибрані богуславськими рушниками, тканими червоними та білими нитками в суцільні та орнаментовані смуги. Інтер’єр хати також прикрашає рушник, вишитий орнаментом у вигляді квітів та пташок. За іконами – квіти й рослини, які мають цілющі властивості. Їх освячують на свята й зберігають протягом року.

У сінях знаходиться скриня з плоским віком, на жердці висить свита (кобеняк). Також тут знаходяться граблі, ночви, довбанки та жлукто для зоління (відбілювання) тканин, ниток, одягу. Для жлукта використовували спиляний трухлявий стовбур, який вичищали зсередини. Здебільшого золили попелом, який господиня збирала із соняшника.

Відкрите горище використовувалося як господарське приміщення, у яке можна було потрапити за допомогою приставної драбини.