3. Хата із села Ревазівка

Хата із села Ревазівка
Новосанжарського району Полтавської області

Хата збудована в середині ХІХ століття. Споруда дводільна (хата та сіни), має каркасно‑зрубну конструкцію, яка є панівною в будівництві на південній території Полтавщини. Будівля на вербових сохах, проміжки між стовпами заплетені лозою й очеретом, обмащені шаром глини із соломою. Первісно каркас стін був заплетений коров’яком, що ріс навколо села і мав високе місце стебло, яке не точив шашіль.

Верхні вінці обв’язки хати та повздовжній сволок мають випуски з причілка, утворюючи значний винос даху, так званий дармовис, який використовували для того, щоб ставити воза, сушити білизну в негоду тощо. Покрівля очеретяна, вкрита колосками «під щіточку» чи «корінець».

В інтер’єрі розміщена велика піч із закапелками та хрестом на комині. У заглибинках печі зберігалися різні дрібнички: насіння у вузликах, сіль у сільничці, кисет із тютюном, люлька, кресало, каганчик, сірники в керамічній коробці тощо. Припічок печі господиня «примазувала» щосуботи, а саму хату білила впродовж року не менше ніж 6–8 разів. 

Начиння хати найнеобхідніше: мисник, лави, піл, замість столу – мальована скриня. Хата щедро прибрана кілковими рушниками, вишитими синіми нитками, які власноруч фарбували відваром кетягів очерету. На покуті, крім ікон, «лубочна картинка» із місцевим краєвидом. На жердці святковий одяг, під полом цікаве взуття, так звані дерев’яники, які взували в негоду та до худоби. 

У сінях розміщені дерев’яні скрині – куфри для зерна. Також тут і маленький обідній столик зі стільцями, який щодня використовували для споживання їжі, і ніжна ступа для розмелювання маку, пшона, ячменю, сушених дичок яблук та груш та іншого, і невеликі солом’яники для яєць та ряжка для помиїв. Оскільки, за легендою, у хаті жила бабуся‑знахарка, то на стінах та горищі знаходяться засушені лікарські трави, вузлики з корінням, листям, насінням, посуд для приготування ліків, настоїв, наливок, порошків.

Окрім невеликого «влазного» погрібничка з навісом для зберігання овочів, на садибі відсутні господарські будівлі, тому різноманітну домашню роботу селяни виконували в сінях хати.