5. Хата із села Яснозір’я‑1
Хата із села Яснозір’я‑1 Хата розміщена на садибі, що має так званий чистий глибокий двір. Тут також є льох‑омшаник (для зберігання овочів та вуликів‑дуплянок узимку), садок, пасіка. Ближче до вулиці розмістився господарський двір із комплексом господарських будівель, зокрема хлівом, повіткою й сажем, який слугував для відгодовування свиней. Розміщення житлових і господарських приміщень, їхня площа та обладнання забезпечували найбільш зручні побутові умови для сім’ї. Біля хати садили однолітні та багатолітні квіти, фруктові дерева, кущі калини, жасмину, бузку. Від вулиці й від сусідів двори огороджували тином. Хата збудована в кінці ХІХ століття. Будівля зрубна, тридільна (хата, сіни, хата). Ліва частина переділена на хатину й комірчину. Стіни на дубових підвалинах, рублені з різаних соснових брусів, в’язаних у замки з коротко відрізаними випусками. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий по латах солом’яними парками, з «китицями» на наріжниках та накладним гребенем. Для власних потреб господині виготовляли тканину одягового, інтер’єрного та господарського призначення. Так, у правій половині хати відтворено одне з найважливіших ремесел – ткацтво. Тут стоїть ткацький верстат та необхідні для виготовлення полотна предмети: гребінь, веретено, кужіль, клубки напрядених ниток. На жердці висить традиційний одяг, зшитий із грубого та тонкого полотна, виготовленого на ткацькому верстаті. Коли в хаті ткали, то на лавах лежало різноманітне приладдя та сировина. А у свята лави були без зайвих предметів – свіжовимиті, часом накриті ряднами. У лівій половині хати відтворено один із найдавніших способів обробки дерева – видовбування, а також різноманітний інструмент, необхідний для цього процесу. Сидячи на бондарському ослоні, майстер виготовляв для власного вжитку та на продаж необхідні в побуті речі: салотовки, ковганки, товкачі, праники, рублі, ложки, ополоники, макогони, копистки, качалки, лопати, ярма, діжки, кадовби, жлукта, ступи та багато інших предметів, які можна побачити в інтер’єрі хати та дізнатися про їхнє призначення в побуті українських селян XIX–XX століть.
Черкаського району Черкаської області