+38 (098) 913 80 07

Виставка "Музей - моя доля"

Запрошуємо відвідати постійно діючу виставку «Музей – моя доля»

(у хаті з Полтавської області на експозиції «Українське село 60 х – 70 х рр. ХХ ст.»),

присвячену вшануванню пам’яті видатного українського вченого етнографа Олексія Долі.

Олексій Леонтійович Доля (17 січня 1964 р. – 4 грудня 2017 р.) – видатний український ученийетнограф. З 1985 по 2008 рік працював у Національному музеї народної архітектури та побуту України, пройшовши шлях від молодшого наукового співробітникаентузіаста до одного з найвідоміших фахівців із народного мистецтва в Україні. Олексій Доля зорганізував і здійснив десятки етнографічних експедицій у різні регіони нашої країни. Він зібрав тисячі експонатів: від невеличких горщиків і рушників до унікальних мальованих хат. Опублікував низку науковопопулярних статей, присвячених різним аспектам розвитку музейної справи.

Справою свого життя він вважав відродження, розвиток і примноження традицій народного мистецтва. З його ініціативи Музей просто неба став своєрідною платформою розвитку руху народних майстрів. За його активного сприяння щорічні весняні етнографічні ярмарки в Музеї стали справжнім святом народного мистецтва. На них були представлені всі українські традиційні промисли й ремесла: гончарство, ложкарство, вишивка, ліжникарство, різьбярство, дитяча іграшка тощо.

Головний внесок Олексія Долі у збереження і примноження народної культури полягає в популяризації народних традицій серед широких верств населення. Він був незмінним науковим консультантом телепередач із народної творчості, зокрема проєктів «Майстер-клас із Наталкою Фіцич», «Культ предків», документальних фільмів «Консонанс», «Наворожити долю», «Спадок нації», а також комп’ютерної гри «Лісова пісня». До останнього дня працював над повнометражним фільмом про українську мову та русифікацію «Соловей співає». Олексій Доля стояв біля витоків і був одним із організаторів фестивалів «Червона рута», «Країна мрій». Він є автором виставкового проєкту «Українська народна іграшка та лялька», який протягом десяти років презентувався виставками в різних містах України. Олексій Доля наголошував, що іграшка є ефективним засобом виховання молодого покоління, способом збереження та безперервної передачі з роду в рід кращих традицій українського народу.

За значний особистий внесок у збереження й популяризацію історикокультурної спадщини України, розвиток музейної справи, високий професіоналізм Указом Президента від 17 травня 2006 року Олексію Долі надано почесне звання «Заслужений працівник культури України».

8 листопада 2017 року за свою активну волонтерську діяльність він був нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України», а 30 листопада 2017 року – став одним із трьох лауреатів волонтерської премії «Євромайдан SOS».

У листопаді 2017 року, за декілька тижнів до смерті, Олексій Доля прийняв чернецтво з іменем Нестор у СвятоМихайлівському Золотоверхому чоловічому монастирі міста Києва. Похований на чернечому цвинтарі під Києвом. За декілька днів до смерті сказав: «Я свою місію виконав».

У НМНАП України в експозиції «Українське село 60х – 70х рр. ХХ ст.» в хаті з Полтавської області створено постійно діючу виставку «Музей – моя доля», присвячену вшануванню пам’яті видатного українського вченогоетнографа. На виставці представлені роботи сучасних майстрів – почесних учасників ярмарків народного мистецтва, які щороку проводяться в Музеї просто неба. Усі вони є «відкриттям» Олексія Долі, який у численних експедиціях на всій території України вишукував талановитих умільців і запрошував їх до участі в музейних ярмарках. Це В. Андрощук, О. Базелєєв, І. Білай, В. Бович, Н. Бойко, В. Варшавський, Г. Вовкула, В. Гоголєв, В. Іншаков, В. Каракуц, Г. Копильчук, Л. МаковійчукГумен, В. Мацелла, Р. Павленко, О. Попова, І. Приходько, М. Римар, Л. Тимошенко, Г. Тихонов, Л. Турукіна, О. Філатова, Г. Шкрібляк.

На виставці експонуються вироби з різних матеріалів (соломка, рогоза, дерево, глина, тканина, нитки), що представляють типові промисли та ремесла різних регіонів України.

Особливою частиною виставки є експозиція меморіальної кімнати з особистими речами Олексія Долі. Серед дивовижних предметів українського традиційного мистецтва тут знаходиться унікальний одяг, створений і вишитий руками майстринь саме для Олексія Долі. Його улюблена полотняна сорочка, яка слугувала йому візитівкою на всіх ярмарках і святах, і зараз презентує свого господаря вишитими вітряками й закарбованим написом – «ДОЛЯ».