"Loading..."

Онлайн- виставка живопису «Зачарований Україною. До 55-річчя заснування київського скансену

Онлайн-виставка живопису до 55-річчя заснування київського скансену

«Зачарований Україною.
Національний музей народної архітектури та побуту України
на полотнах Василя Непийпива»
(з фондової колекції НМНАП України)


   Уже понад півстоліття Національний музей народної архітектури та побуту України несе звання одного з найкращих музеїв просто неба у світі. На території скансену представлена вся Україна: від мальовничих Карпат до Слобожанщини, від Полісся до Півдня. Архітектурно-просторові композиції музею, багатство і значущість зосереджених у ньому культурних об’єктів української матеріальної спадщини вражає як знавців, так і пересічних відвідувачів.
   Крилаті вітряки, козацькі дерев’яні церкви, біленькі хати під солом’яними стріхами… Представлені в музеї історичні пам’ятки-символи споконвічної України розкривають перед відвідувачами книгу минувшини нашого народу. Для багатьох українців музей став своєрідним місцем сили, де відчувається зв’язок поколінь і причетність до культурної пам’яті нації.
   Мальовничі краєвиди скансену незмінно привертають увагу живописців. Музейна Україна зображена на полотнах багатьох сучасних митців. Серед них почесне місце належить Василю Гнатовичу Непийпиву (1916–2007).
   Художник створив понад 40 полотен, присвячених Національному музею народної архітектури та побуту України. Більшість робіт була написана в період із 1976 до 1978 року. Це пейзажі, фрагменти сільських вулиць, панорами музею, зображення окремих архітектурних пам’яток, інтер’єрів хат.
   Василь Непийпиво малював скансен у різні пори року, за різної погоди, прагнучи передати його багатоманітну й мінливу красу. Значна частина цієї серії робіт майстра була придбана музеєм і зберігається в його фондовій колекції.
   На виставці представлено 13 творів митця, на яких перед глядачем постає опоетизована Україна XVI – початку ХХ століття. Експозиція виставки поділена на тематичні блоки, що відповідають історико етнографічному районуванню України так, як воно відтворено в музеї: «Середня Наддніпрянщина», «Полтавщина та Слобожанщина», «Поділля», «Полісся».
   Зоровий ряд побудовано за принципом чергування пейзажів, далеких планів та окремих архітектурних пам’яток і садиб. Особливу увагу приділено картинам, на яких зображено інтер’єри хат, зокрема з Поділля й Полісся. Оглянувши ці твори, можна доторкнутися до побуту сільського житла ХІХ століття.
   Експоновані полотна, окрім своєї високої художньої цінності, цікаві також і як своєрідні естетичні документи, на яких відображено пласт української традиційної культури, що безслідно відходить у минуле. Нині в українських селах майже не залишилося таких унікальних зразків народного житла, господарських та культових споруд, які зображені на картинах художника. Саме тому ці твори – безцінне джерело інформації про Україну, що зникає.


1.JPG

Фото 1. «Хата на Наддніпрянщині». 1977 р., полотно, олія, живопис. 94 х 62


2.JPG

Фото 2. «На весну». 1976 р., полотно, олія, живопис. 80 х 64  


3.JPG

Фото 3. «Слобода». 1977 р., полотно, олія, живопис. 96 х 64


4.JPG

Фото 4.  «Подвір’я на Полтавщині». 1976 р., полотно, олія, живопис. 84 х 54


5.JPG

Фото 5. «Панорама музею». 1975 р., полотно, олія, живопис. 120 х 64


6.JPG

Фото 6. «Полісся», 1975 р., полотно, олія, живопис. 80 х 64


7.JPG

Фото 7. «Подвір’я». 1976 р., полотно, олія, живопис.80 х 64


8.JPG

Фото 8. «Далі Поділля». 1977 р., полотно, олія, живопис. 62,5 х 18,5


9.JPG

Фото 9. «Хата з журавлем». 1977 р., полотно, олія, живопис. 78, 2 х 63


10.JPG

Фото 10. «В хаті на Поділлі». 1977 р., полотно, олія, живопис. 78 х 62


11.JPG

Фото 11. «Церква». 1976 р., полотно, олія, живопис. 80 х 64


12.JPG

Фото 12. «Закарпаття». 1975 р., полотно, олія, живопис. 120 х 64


13.JPG

Фото 13. «Вітряки». 1976 р., полотно, олія, живопис. 96 х 64 


   Біографічна довідка. Василь Непийпиво – живописець, графік, член Національної спілки художників України (1960), народний художник УРСР (1982). Народився 10 січня 1916 року в селі Кам’янка Полтавської області. Закінчив Харківську художню студію. Серед його вчителів такі майстри живопису, як-от: Матвій Донцов, Іван Орлов, Соломон Розенбаум, Антон Федоренко. Протягом тривалого часу був одним із головних художників повоєнної столиці. Твори Василя Непийпива зберігаються в музеях, галереях і приватних колекціях як в Україні, так і за її межами.
   Український письменник Павло Загребельний писав про Василя Непийпива: «Який безмежний і всемогутній цей художник! В його душі живуть тисячолітні ліси й задумливі села, він відкриває велику поезію в безмовності придніпровських пагорбів і цвітінні гречок, соняшників, льону… Він і сам присутній у кожному шереху осіннього листка, що падає з дерева, і закликає бути присутніми нас. Він кличе нас бути учасниками таємничого процесу творення, невпинних пошуків краси всього сущого».
   Митець увійшов в історію українського мистецтва як неперевершений майстер ліричного пейзажу. Твори Василя Непийпива вражають колористичним багатством, поетичною інтонацією, безпосередністю творчого бачення.
   Художник зізнавався, що рушієм його творчості є прагнення поділитися з людьми своїм замилуванням красою рідної землі. У щоденниках Василь Непийпиво залишив запис: «Емоції, які виникають у художника під час роботи, переливаються в твір. І якщо у глядача пробуджуються подібні відчуття, гадаю, що твір вдався. Це, мабуть, і є найбільша дяка митцеві».


Коментарів: 0
Залиште свій коментар