Давні рецепти паски
Квасне тісто зберігали. Його розчиняють на молоці, гуслянці (ряжанці) або сироватці. Туди ж труть варену бурку (картоплю), сіль, перець – тогди не скоро черствіє. Дріщі то пізніше були. Весь час на розчині пекли, а дріщі до нас на Гуцульщину привнесли …. (крамарі). Розчин рихтує жінка сама розводячи кукурудзянов муков. Розчин ставлять у тепле місце (у подушки), де він викісне файно напухтит і красно пахне.
У великих хлібних ночвах паритси мука, додаєтси розчин і місят. Дают масло, яйця, цукр, сметану і місят довго, аби кісто (тісто) було гладке. Ставят у тепле місце а тоги піч тра добре випалити буковими дровами – шоб не згледіла паска і не запала. Газдинька (господиня) читає молитву і примовляє: «Господоньку, коби красні паски мені вдалися!» Формує паски у бабчері (глиняний посуд для випікання пасок), який вимащує олієм чи смальцем. Зверха кладе «вінок», «кіску», «крутьки», «колосок» а в середині хрест, «сонічка», «лумера», «косиці». Хрестить і ставлят першу пасочку у піч на схід сонічка. В печі печеться 1,5-2 год. З печі витягую і дякую: «Слава тобі, Господоньку, що файно вдалися паски!». Зверха газдиня промащує паски водов з олій (змішані) для блискості і гладкості. Зберігают їх у скрині, які замовляли на хліб, вони були без ніг, бо ставили у коморі на лаві. Зверху накривали обрусом» (рушником).
Записано Оленою Громовою у 2002 р.
в селі Шепіт (кут Рунок)
Косівського району Івано-Франківської області
від Габорак Марії Василівни (1926 р. н.)
ПОДІЛЬСЬКА ПАСКА
«У нас пекли три вида пасок. Перші це білі з сиру, другі пшеничні для родини, треті це чорні, Білі з сиру були поминальні їх ложили на гробки. Пшеничні для родини, які святили у церкві і роздавали. Туди давали 40 жовтків.
Чорні із житнього борошна на заквасці. Поминальні на роздачу у неділю. Це вже такі важні жінки пекли, щоб бачили що вона ХАЗЯЙКА, бо і такі ж ще є! Закваска на неї: буханчик хліба розчиняли у сироватці чи воді. Робили опару звечора. Вранці о 4-5.00 год. замішували. Дечок не було, то і на капустяному листку пекли колись. Пізніше були кітлики такі високі- пастівники, то і паски високі. Треба було дати борошно житнє, мед гречаний, яйця, масло, сметана, смалець, родзинки, базилік, м’ята, (розкачували у порошок качалочкою) цукру трохи (або без нього). Хто як хтів. Зверху прикрашали хрестом з тіста. Були смачніші і за пшеничну паску».
Записано Оленою Громовою в 1990 р.
від Ганни Бут 1948 р.н.,
яка успадкувала цей матеріал
від своєї мами Дручек Анастасії Степанівни, 1918 р.н.
та своєї бабусі Бойко Марії 1880 р.н.,
які проживали у Тернопільській області Підволочиський р-н., с. Жеребки.
ХОДОРІВСЬКА ПАСКА
Для тіста потрібно взяти: 2 кг борошна, 1 літр молока, 150 г. дріжджів, 15 яєчних жовтків, 200 г вершкового масла, 100 олії, 250 г цукру, 0,5 чайної ложки солі, ванілін, 250 г родзинок, цедру одного лимона.
Дріжджі розчинити в теплому молоці з цукром і кількома ложками борошна до густоти сметани, посипати тонким шаром борошна. Поставити в тепле місце і прикрити рушником. Коли розчин підійде, збити жовтки з цукром, всипати борошно, сіль. Долити решту молока. Усе це місити, доки тісто не відставатиме від рук. Знову поставити в тепле місце. Щойно тісто підійде, додати розігріте масло, олію. Перемісити. Ще раз поставити, щоб підійшло. Потім знову перемісити. Тісто посадити у високі форми, змащені жиром. Щоб паски блищали, їх двічі змастити яйцем. Випікати в гарячій духовці протягом години.
Записано від Ганни ВОВЧОВСЬКОЇ, 1919 р. н.,
м. Ходорів на Львівщині
Матеріали підготувала Романа КОБАЛЬЧИНСЬКА,
заслужений працівник культури, провідний етнограф НМНАПУ
Коментарів: 0