Кептар (нагрудник) жіночий. 30-ті рр. ХХ ст. 

Шкіра, вовна, аплікація, вишивка, вирізування 

50 х 34 см

м. Чернівці 

Кептар – безрукавний хутряний кожушок, який носило у давнину населення Карпат і Прикарпаття. Виготовляли його з овчини та оздоблювали різнокольоровим орнаментом із сап’яну, вовни, різних металевих елементів, бавовняних та шкіряних шнурків, смушку. Кептар має багато варіантів крою та оздоблення. 

Представлений екземпляр жіночого верхнього одягу є унікальним та  оригінальним за кроєм у колекції Національного музею народної архітектури та побуту України. Оригінальність крою кептаря, який називали ще й нагрудником, полягає у тому, що він складається із двох  суцільно викроєних половинок: праве плече та бік зшиті, а з лівого боку плече та бік застібаються на шкіряні петлі і ґудзики. Він рясно оздоблений різнобарвним рослинним орнаментом із стилізованих квітів, пуп’янків, листя. Поверх вишивки нашиті довгі вовняні китиці та помпони. Доповнюють орнаментацію елементи «вирізування» по шкірі  та аплікації, низ кептаря прикрашено рядом металевих кілечок. Таке святкове вбрання могла носити молода жінка як до, так і після заміжжя, а також молодиця «при надії». Цей різновид верхнього одягу продовжує бути актуальним у сучасності в якості повсякденного та святкового вбрання, а також під час виступів народних колективів.

Текст – Тамара Русінова, Людмила Назаренко  

Фото – Катерина Астаулова