Колісна ліра. Кін. ХІХ – поч. ХХ ст. 

67 х 27 х 19,5 см

Дерево, метал, ручне виготовлення 

с. Тупичів, Городнянський р-н, Чернігівська обл. 

Відомості про те, коли ліра потрапила в Україну і стала національним народним інструментом, досить суперечливі. Єдине, що можна певно стверджувати, за спостереженнями та висновками багатьох відомих дослідників, це те, що ліра завжди використовувалась у музичному побуті українського народу вже у XVI столітті. Вона була поширена серед мандруючих музикантів, багато з яких були незрячими.  Репертуар їх, переважно, складався з кантів, псалмів, тужливих пісень, що оспівували усну багатовікову історію України. Лірницька традиція тісно переплелася з кобзарською, частково запозичивши репертуар кобзарів і збереглася  на теренах України до ХХ століття. 

Колісна ліра, або «реля» – це старовинний струнний смичковий  музичний інструмент у якому функцію смичка виконує колесо. Обертаючи правою рукою коліщатко та натискаючи пальцями лівої на клавіші, виконують мелодію, на фоні якої чутно постійний басовий звуковий тон – «бурдон». Звучання інструменту гнусаве, хто хоча б раз почув ліру, завжди безпомилково її впізнає. 

Колекція Національного музею народної архітектури та побуту України налічує одинадцять лір. Представлена ліра традиційної народної конструкції кінця ХІХ початку ХХ століть походить з Чернігівщини. Вона не має клеєних з`єднань – усі частини скріплені металевими скобами, а щілини промазані тістом. Ці факти підкреслюють унікальність конструкції музейної ліри та незаперечність її належності до національних українських старожитностей. Інструмент, що належав незрячому лірнику, походить із села Тупичів, Городнянського району. За інформацією музейного етнографа Лідії Орел, яка віднайшла цю ліру під час експедиції  по Поліссю у 1974 році та згадала її у книзі «Українське Полісся. Те, що не забувається», відомо, що музикант виготовив її собі сам. Нажаль, ім’я лірника не збереглось, але у згаданій книзі є світлина, на якій він тримає у руках саме цей інструмент.  

Ліра була представлена на виставці «Українські народні музичні інструменти XVIII – XX ст. з фондів НМНАПУ», яка проходила в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури у 2016 році та була досліджена у науковому каталозі «Струнні музичні інструменти у музейній колекції НМНАПУ» (Т. Русінова, 2019 рік).

Текст – Тамара Русінова, Людмила Назаренко  

Фото – Катерина Астаулова