Пасківник. Початок ХХ століття.

Глина, ангоби, полива, формування, гравіювання, розпис. 

21,5 х 20 х 31 (см)

с. Малі Будища, Зіньківський р-н, Полтавська обл.

Пасківник –  обрядовий святковий посуд, у якому випікали (великодній хліб), або готували (сирну) паску. Цей вид посуду, зазвичай, мав різноманітну форму та розміри, а для сирної паски на денці робили круглі отвори. Дно пасківника для сирної паски вистилають вологою марлею, або м’якою серветкою, кладуть добре віджатий сир, попередньо двічі перетертий через сито. У сир додають вершкове масло, сметану або вершки, яйця, родзинки, горіхи та різноманітні прянощі, придавлюють легким пресом, та ставлять у холодне приміщення, витримують близько половини доби. 

Представлений пасківник для сирної  паски, виготовлений із глини світлого кольору. Невисокий, з розширеними опуклими, зверху місцями хвилястими вінцями, з двома плоскими ручками з виїмками для пальців та круглими отворами на денці. Прикрашений підполив’яним розписом по гравіюванню: хрест, чоловік, півник, курочка, глечик, гілочки з листям та квітами, під вінцями оздоблений пояском тиснених рисочок. Зображення півня трактується як символ «домашнього вогнища» та вічного відродження життя.* Відома дослідниця народної культури Галина Івашків  вперше подає цей пасківник як унікальний зразок у своїй монографії «Декор української народної кераміки».

Цінність цього раритетного музейного предмету у тому, що він є у фондовій колекції в єдиному екземплярі та майже не зустрічається у зібраннях інших музеїв України. Він має не тільки утилітарне призначення, а й привертає увагу як високохудожній предмет народного мистецтва. Такий пасківник, як зразок творчості народних майстрів минулого, у сучасності може слугувати взірцем для майстрів, які можуть переймати та втілювати ці традиції у сьогоденний побут до Великодніх свят.  

*Івашків Галина. Декор української народної кераміки. – Львів: НАНУ Інститут народознавства. – 2007. – С. 338.

Текст – Тамара Русінова, Людмила Назаренко